Дослідження функціонування Української повстанської армії, а саме джерела її кадрового забезпечення спеціалістами у військовій справі на рівні офіцерів (старшин) і сержантів (підстаршин). Характеристика джерельної й історіографічної бази проблематики.
Аннотация к работе
ФОРМУВАННЯ СТАРШИНСЬКОЇ ТА ПІДСТАРШИНСЬКОЇ ЛАНКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇОскільки саме в цей період ОУН починає готуватися до відкритого повномасштабного військового виступу проти нацистського окупаційного режиму в Україні, то потреба у фахових військових була надзвичайно високою. Вже 27 серпня 1943 р. був виданий наказ «Про встановлення ступенів і рангів у військах УПА» за підписом командира УПА Дмитра Клячківського - «Клима Савура» та шефа військового штабу полк. Політичне керівництво ОУН у 1943-1944 рр. проектувало подальший розвиток і наслідки Другої світової війни на базі попереднього досвіду Першої великої війни 1914-1918 рр., за яким основні геополітичні гравці на сході Європи знесилять одне-одного війною, що призведе до скинення політичних режимів та створення вакууму влади в Росії та Німеччині як це вже сталося у 1917 і 1918 р. відповідно. Перша категорія - ветерани Перших визвольних змагань 1917-1921 рр.; 2-га - командири, що отримали військові знання і досвід під час служби в збройних силах міжвоєнної Польщі в 1920-х - 1930-х рр.; 3-тя - спеціалісти у військовій справі, які здобули необхідну підготовку на офіцерських курсах ОУН на початку 1940-х рр.; 4-та - військовий апарат, що був підготовлений українським визвольним рухом у власних старшинських та підстаршинських школах протягом 1943 - 1946 рр.; 5-та - це колишні бійці і командири Червоної армії та перебіжчики із загонів червоних партизан; 6 - та - кадри, що пройшли первинну військову підготовку в німецькій допоміжній поліції під час війни; 7 - вихідці із підрозділів ДУН (Дружини українських націоналістів) та інших військових формувань, що проходили диверсійно-бойову підготовку перед війною Німеччини з СРСР у вишкільних таборах німецьких спеціальних служб та військових частинах у Західній Європі. Хоча за двадцять років, що минули від часів проголошень українських національних республік військове мистецтво й зазнало суттєвих змін: зявилися нові і удосконалилися попередні види озброєння, зокрема в передових арміях світу відбулась механізація війська, були введені танки, бронетехніка, кардинальних змін від Першої світової війни зазнала воєнна авіація, удосконалювався радіозвязок, масово починалась впроваджуватись легка стрілецька автоматична зброя, все це, в комплексі, неминуче вплинуло на тактику і організацію як окремого бою, так і стратегії ведення війни.