Фахова вокально-методична підготовка майбутніх учителів, їх вплив на розвиток інтелекту, духовно-емоційної сфери і музичної культури вихованців. Формування виконавської майстерності педагогів, постановка співацького голосу та розмовного звукоутворення.
Аннотация к работе
Національний педагогічний університет імені М.П. Кафедра теорії та методики музичної освіти, хорового співу і диригуванняУ межах статті на основі узагальнення наукових джерел, аналізу програм навчальних дисциплін, практичних занять з постановки голосу, власного педагогічного досвіду роботи зі студентами у класі постановки голосу узагальнити наукові напрацювання щодо сутності співацького та розмовного звукоутворення, розглянути деякі аспекти формування співацького та розмовного звукоутворення у процесі вокально-методичної підготовки майбутніх учителів музики на засадах праксеологічного підходу. У довідковій і науковій літературі з лінгвістики, педагогіки [3; 4; 8; 11] голос постає і як акустичний феномен, і як анатомофізіологічна дія (здатність інтонувати мову або спів; диференціальна ознака звуків мови, що забезпечує розпізнавання наголошених і ненаголошених складів, матеріалізує інтонацію; сукупність звуків, що виникають шляхом модуляції повітря, яке видихається або вдихається, вібруючими голосовими звязками), і як соціальний феномен. «Як фарби для художника, глина для скульптора, так звук для співака є засобом передачі найтонших нюансів людських почуттів, картин природи, емоційного настрою тощо», - так образно описують звук Г. У монографії «Голос людини» фахівці зауважують: співацький голос - це призначений для слухового сприймання енергетичний потік, створений співаком під час співу, точніше можна визначити як призначений для слухового сприймання енергетичний потік, створений співаком під час співу, а звучання голосу є не що інше, як якість субєктивного слухового сприйняття цього потоку [4]. Формування співацького та розмовного звукоутворення у майбутніх учителів музики розглядаємо як складний багатоаспектний і багатофункціональний процес, що ґрунтується на загальних і специфічних принципах вокальної педагогіки і у процесі вокально-методичної підготовки у вищому педагогічному навчальному закладі здійснюється поетапно, на засадах особистісного, компетентнісного, аксіомогічного, праксеологічного підходів.