З’ясування сутності і структурних компонентів соціокультурної компетентності майбутніх перекладачів. Розкриття педагогічних умов її формування. Обґрунтування доцільності організації професійної підготовки фахівців на умовах компетентнісного підходу.
Аннотация к работе
Уточнено сутність поняття "соціокультурна компетентність майбутніх перекладачів", зясовано її структуру (когнітивний, аксіологічний, особистісно-операційний, оцінно-рефлексивний компоненти). Представлено педагогічні умови формування соціокультурної компетентності майбутніх перекладачів (визнання студента субєктом формування соціокультурної компетентності; урахування особистісних особливостей студентів; використання особистісно-розвивального потенціалу предмета "іноземна мова"; наявність соціокультурної складової психолого-педагогічної компетентності викладача як показника готовності до організації процесу формування соціокультурної компетентності студентів). Розкрито етапи навчання з формування соціокультурної компетентності майбутніх перекладачів (етноцентричний, культурного самовизначення, діалогу культур). Социокультурная компетентность будущих переводчиков заключается в умении определять общее и культурно-специфическое в моделях развития различных стран, признание права на существование различных культурных моделей и формируемых на их основе представлений, норм, верований, готовность представить свою страну и ее культуру, конструктивно отстаивать свои позиции, принимая и уважая взгляды других. Педагогическими условиями эффективного формирования социокультурной компетентности будущих переводчиков в вузе выступают следующие: признание студента субъектом формирования социокультурной компетентности; учет личностных особенностей студентов; использование личностно-развивающего потенциала предмета "иностранный язык", содержание которого проектируется в широкий социокультурный контекст жизнедеятельности человека; наличие социокультурной составляющей психолого-педагогической компетентности преподавателя как показателя его готовности к организации процесса формирования социокультурной компетентности студентов.Перекладачі повинні бути компетентними в усіх сферах життєдіяльності країни, мову якої вони вивчають, глибоко знати її культуру і традиції. Володіння соціокультурною компетенцією необхідне перекладачеві, оскільки він покликаний виконувати функцію "медіатора культур" (Г. По-друге, характерною особливістю сучасного етапу розвитку освіти є вимога інтеграції різних складових цілей освіти для формування пяти "фундаментальних" компетенцій: політичні й соціальні компетенції - здатність узяти на себе відповідальність, разом з іншими виробляти рішення й брати участь у їх реалізації, розвязувати конфлікти ненасильницьким шляхом, брати участь у функціонуванні демократичних інститутів; міжкультурні компетенції, що сприяють позитивним взаємостосункам людей різних національностей, культур і релігій, розумінню і повазі один одного; соціально-інформаційна компетенція, що характеризує володіння інформаційними технологіями й критичне ставлення до соціальної інформації, що поширюється ЗМІ; персональна компетенція - готовність до постійного підвищення освітнього рівня, потреба в актуалізації і реалізації особистісного потенціалу, здатність самостійно набувати нових знань й умінь, здатність до саморозвитку; комунікативна компетенція, що полягає у здатності до полікультурного спілкування і виявляється в сукупності мовної, мовленнєвої i соціокультурної складових [4, с. Соціокультурна компетентність майбутніх перекладачів полягає у вмінні визначати спільне і культурно-специфічне в моделях розвитку різних країн, визнання права на існування різноманітних культурних моделей і формованих на їх основі уявлень, норм, вірувань, з одного боку, а також готовність представити свою країну і її культуру, конструктивно відстоювати власні позиції, приймаючи і поважаючи погляди інших, з іншого боку. Структура соціокультурної компетенції майбутнього перекладача охоплює чотири компоненти: когнітивний (знання культури свого народу, а також культури країни, мова якої вивчається, історії країни, знання її моралі, звичаїв і традицій), аксіологічний (ціннісне ставлення до культури, прийняття культури світу, інших країн і народів); особистісно-операційний (здатність до спілкування з представниками іншої культури, вміння організовувати роботу з представниками іншої національності й культури, вміння працювати в команді, вміння прогнозувати результати роботи); оцінно-рефлексивний (вміння оцінювати свою поведінку в різних ситуаціях соціокультурного спілкування).Соціокультурна компетентність є складовою комунікативної компетентності, оптимальний рівень розвитку соціокультурної компетентності визначається наявністю в майбутнього перекладача спеціальної системи мотивів, знань, умінь і навичок, що дозволяють успішно будувати позитивні стосунки з різними людьми, в тому числі несхожими за найрізноманітнішими параметрами: соціальними, національними, етнокультурними, релігійними, світоглядними і т. ін.