Актуальні завдання профілактики асоціальної поведінки та особливості формування соціально-позитивної поведінки учнів старших класів. Умови формування духовних цінностей старшокласників в соціально-виховному середовищі. Концепції постановки проблеми.
Аннотация к работе
У сучасних умовах входження України до європейського освітнього простору особливо важливою є проблема створення виховної системи, яка б забезпечила формування особистості нового типу, якій притаманний високий рівень духовності та культури, вміння творчо мислити, яка б гнучко реагувала на зміни в оточуючій дійсності й сама їх створювала. Водночас несприятливі соціально-педагогічні обставини, негативні соціальні умови призводять до педагогічної занедбаності, моральної пасивності та деградації, неадекватності поведінки старшокласника нормам системи суспільних відносин, у яку він входить в процесі свого соціального становлення. Старшокласники мають низку проблем на психолого-педагогічному, медико-біологічному, екологічному та соціально-економічному рівнях, що прогресують і спричинюють асоціальну поведінку. Наявність такої поведінки у дітей даної категорії - одна з найбільших проблем сучасного українського суспільства. Тому надзвичайно актуальним є попередження, корекція асоціальної поведінки та формування соціально-позитивної поведінки старшокласників.Вчені давно цікавилися тим, що зумовлює поведінкові відхилення у дітей і що можна зробити, щоб попередити виникнення цих відхилень. Грецькі філософи Демокрит, Платон, Аристотель були переконані в тому, що виховання шляхом переконань має позитивний вплив на розвиток вихованців. Так, Демокрит вважав, що погане оточення негативно впливає на дитину; Платон відзначав, що вихователь повинен завжди пояснювати дитині позитивність і негативність вчинків, оцінювати їх; Аристотель рекомендував вихователям враховувати вікові та індивідуальні особливості дитини і дотримуватися середини при вихованні. Це, насамперед, думка про уміння вихователя розуміти, поважати, знати вихованця; не вживати до нього насильства, виявляти у відносинах з дитиною витримку, вимогливість і доброту. Пирогова, який вимагав від вихователів шанобливо ставитися до вихованців, враховувати всі обставини здійснення поганих вчинків і призначати відповідне покарання.Необхідно завчасно виявити групу дітей підвищеного ризику щодо формування різноманітних шкідливих звичок і відхилень в поведінці, а також визначити особливості аномального розвитку дітей. При розробці психогігієнічних і психопрофілактичних заходів педагогу необхідно врахувати: особливості прояву тієї чи іншої шкідливої звички у дитини, соціально-культурні умови, за яких вона сформувалась; рівень загальної поінформованості дитини про прояви цієї звички або девіації, можливості самостійно позбавитись від неї; ступінь вираженості аномальних особистісних новоутворень, які сформувалися під впливом тієї чи іншої шкідливої звички. Закономірності і причини виникнення відхилень в поведінці у дітей та шляхи і способи її виправлення вивчає галузь педагогічної науки корекційна педагогіка. Ефективність цієї роботи визначається: умінням спілкування з дітьми; залученням у корекційну роботу самого вихованця (психологічний тренінг); формуванням мети корекційної роботи (при агресивності розвивати доброзичливість, ліні - виховувати працелюбність, замкнутості - розвивати товариськість тощо); застосуванням гальмівних заходів (попередження, покарання, засудження, наказ); формуванням позитивних якостей (організація успіху, приділення уваги, піклування, засмучення, прохання, заохочення); виявленням причин поведінки; формуванням відповідних мотивів поведінки. Базуючись на вищесказаному, варто наголосити, що, помітивши відхилення у поведінці дитини, педагог повинен відповісти на два запитання: випадкові ці відхилення чи мають постійний прояв, чи не має дитина якихось захворювань, що могло б призвести до відхилення у поведінці.Аналіз філософської психолого-педагогічної і соціально-педагогічної літератури з питань сутності духовних цінностей дозволив зробити такі висновки: по-перше, семантичне наповнення поняття "цінність” ускладнює його однозначну дефініцію; по-друге, більшість дослідників звертає особливу увагу на цінності в структурі особистості, вважаючи їх одним із детермінуючих факторів у процесі її формування; по-третє, через цінності, які є індивідуальними для кожної людини, особистість пізнає навколишній світ, визначає власне місце в ньому та взаємини з іншими людьми; по-четверте, на формування духовних цінностей особистості впливає багато чинників, серед яких головну роль відіграють соціальні інститути: сімя, школа, найближче соціальне оточення, засоби масової інформації. Виховання духовної творчої особистості учня як субєкта соціальних відносин передбачає педагогічне керівництво розвитком потенційних (креативних) можливостей кожної дитини, формування у неї таких мотивів, рис, якостей, які притаманні творчій, освіченій високоморальній людині і забезпечують індивідуальне становлення духовних цінностей особистості. Концептуальним положенням дослідження є загальноприйнята думка, що механізм формування духовних цінностей розглядається як ріст особистості: від формування високодуховних потреб і мотивів у сфері спрямованості, пошуку та засвоєння відповідної значущої
План
Зміст
Вступ
1. Сучасні концепції постановки даної проблеми
2. Основні актуальні завдання профілактики асоціальної поведінки та формування соціально-позитивної поведінки старшокласників
3. Формування духовних цінностей старшокласників в умовах соціально-виховуючого середовища
4. Дослідження основних умов формування духовних цінностей та соціально-позитивної поведінки старшокласників