Сутність, структура та зміст соціальної компетентності особистості, критерії та параметри її сформованості у старшого підлітка. Соціально-педагогічні умови та принципи розробки методики формування компетентності, оцінка її практичної ефективності.
Аннотация к работе
Формування соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сімїВ умовах розбудови української державності надзвичайно актуальною є проблема формування соціальної компетентності старших підлітків, що зумовлено пошуком оптимальних шляхів підготовки їх до самостійного життя. На сьогодні в Україні спостерігаються негативні тенденції в усіх сферах життєдіяльності людини: високий рівень безробіття, деградація моральних цінностей, соціальна дезадаптація, низька правова захищеність дітей, підлітків та їх сімей, що призводить до низького рівня соціальної компетентності молоді. На сьогодні в наукових дослідженнях недостатньо уваги ще приділяється питанню формування соціальної компетентності старших підлітків або ж розглядаються окремі її аспекти. Гіпотеза дослідження: ефективність процесу формування соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сімї підвищується за наступних умов: компенсації недостатнього батьківського впливу цілеспрямованою діяльністю соціального педагога та волонтерів; забезпечення мотивації формування соціальної компетентності; застосування методів активізації у цьому напрямі батьківської позиції; використання соціально-педагогічних інтерактивних методів. Для досягнення поставлених завдань використовувалися наступні методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової літератури з теми дослідження та суміжних з нею проблем (визначення науково-теоретичної бази дослідження); порівняння, систематизація, узагальнення здобутків (виявлення існуючих підходів до трактування суті соціальної компетентності особистості); обґрунтування критеріїв і рівнів сформованості зазначеної якості особистості (для виявлення наявності та визначення ступеня розвитку соціальної компетентності); аналіз і синтез результатів експерименту, методи математичної статистики (оцінка ефективності методики формування соціальної компетентності старших підлітків). емпіричні: спостереження; тестування, опитування, бесіди, інтервю; інтерактивні методи (тренінги, соціальна терапія); створення ситуацій морального вибору; метод експертної оцінки; соціально-педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний) (розробка комплексної методики формування соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сімї та впровадження її в практику).У першому розділі «Соціальна компетентність як соціально-педагогічна проблема» розглядаються різноманітні дослідження щодо змісту та структури соціальної компетентності, закономірностей її формування у старшому підлітковому віці, насамперед під впливом структурної деформації сімї. Синтезуючи ці два терміни, «соціальну компетентність» можна трактувати як: володіння соціальними повноваженнями, певним рівнем соціальної компетенції, соціальними знаннями, які дозволяють існувати та діяти у соціумі; наявність соціального авторитету. Взагалі соціальна компетентність є багатогранною характеристикою особистості, яка вказує на якість функціонування особистості в соціумі, охоплює соціальні мотиви, знання, навички, необхідні для ефективної взаємодії із оточуючим соціальним середовищем. Враховуючи вище зазначене, нами було сформульовано наступне визначення терміну «соціальна компетентність»: соціальна компетентність - це набута здатність особистості гнучко орієнтуватися в мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти із соціальним середовищем. У другому розділі «Методика формування соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сімї» представлено і обґрунтовано методику дослідно-експериментальної роботи; зміст, форми і методи формування соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сімї та аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи.Аналіз соціально-педагогічної, психологічної, соціологічної та філософської літератури засвідчує, що на сьогодні не існує єдиного визначення поняття «соціальна компетентність», відсутні як діагностичні методики, так і методики формування соціальної компетентності, які б враховували особливості старшого підліткового віку. Соціальна компетентність - це набута здатність гнучко орієнтуватися в мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти з соціальним середовищем. Доведено, що сутністю соціальної компетентності старшого підлітка є дорослішання, яке відбувається у двох напрямах: психофізіологічному (позначається на всіх сферах розвитку) та психосоціальному (відбувається у пошуку соціальної ідентичності). За даними констатувального експерименту обґрунтовано три рівні сформованості соціальної компетентності старшого підлітка, які характеризують вид мотивації (внутрішня чи зовнішня); стійкість; усвідомленість: оптимальний, адаптивний, індиферентний. Обґрунтовано, розроблено та експериментально апробовано комплексну методику формування соціальної компетентності старших підлітків із неповних сімей, яка включала в себе: техніки (вправи), ситуації морального вибору, психодраму, створення груп самодопомоги, тренінги.