Комплексний аналіз сучасного стану життєвого середовища сільського населення. Напрями відновлення соціальної інфраструктури аграрних територій. Вивчення стану демографічного розвитку сільськогосподарської місцевості. Шляхи подолання безробіття на селі.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР “ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ” УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРобота виконана в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Прокопа Ігор Васильович, Державна установа “Інститут економіки і прогнозування НАН України”, головний науковий співробітник кандидат економічних наук Збарський Василь Кузьмич, Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, завідувач кафедри аграрної економіки Захист відбудеться “30” травня 2006 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м.Незадовільні умови праці та побуту створюють соціальну напруженість, негативно впливають на демографічну ситуацію, внаслідок чого депопуляційні процеси охопили всю сільську територію. Ефективність його праці низька, виробництво не має можливості впроваджувати новітні технології, створювати передумови соціально-економічного розвитку сільських територій. В умовах становлення державності України питання формування соціально-економічних передумов розвитку сільських територій набуває особливо актуального значення, оскільки вимагає від держави і регіонів не лише напруженої організаційної роботи щодо забезпечення соціальної злагоди, а й величезних фінансових ресурсів. Водночас потребують подальшого дослідження питання розвитку інфраструктури сільських територій в умовах відходу держави від достатньої фінансової допомоги селу і низької ефективності аграрного виробництва. Це вимагає мобілізації фінансових, матеріальних та організаційних ресурсів у створенні механізму розвитку сільських територій та соціального захисту сільського населення, відновленні соціальної інфраструктури села.У першому розділі - “Теоретично-методичні основи розвитку сільських територій” - розкрито сутність, особливості та соціально-економічні передумови розвитку сільських територій в умовах самоврядування, проаналізовано умови життя населення в містах і сільських регіонах, охарактеризовано механізм розвитку сільських територій на основі кластеризації. Наведені дані свідчать, що найбільш узагальнюючий показник - виробництво валової продукції сільського господарства на одну сільську раду, на село та на особу за 10 останніх років знизився на 22-27 %. Агропромисловий кластер орієнтований на виробництво та переробку сільськогосподарської продукції та обєднує сільськогосподарські, промислові, переробні та торговельні підприємства, для яких досягається синергетичний ефект територіальної агломерації в результаті наближеності споживача та виробника. У другому розділі - “Економічний і соціальний розвиток сільських територій” - проведено аналіз шляхів відновлення і створення соціальної інфраструктури сільської поселенської мережі, рівня життя і трансформації доходів, витрат і ресурсів сільського населення, структури та динаміки видатків на соціальну підтримку населення сільських територій. Створення повноцінного життєвого середовища на сільських територіях передбачає: оздоровлення демографічної ситуації у сільських поселеннях; забезпечення соціальної облаштованості агроформувань, сільських громад, їхніх територій на рівні, привабливому для проживання та праці; створення нових робочих місць і зменшення на цій основі безробіття та міграційних процесів між селом і містом та за межі країни; формування середнього класу на селі; підвищення ефективності праці селян у всіх сферах їхньої трудової діяльності; підвищення оплати праці й реальних сукупних доходів, зайнятих у сільському господарстві; поліпшення соціально-психологічного клімату в сільській місцевості та в аграрному секторі економіки.Аграрна реформа, яка ще не завершилась, не стала для переважної більшості селян джерелом економічного й соціального зростання, передумовою розвитку сільських територій. Соціальний статус, рівень і умови життя селян знизилися. Сучасна аграрна політика має бути спрямована на створення соціально-економічних передумов для такої реалізації селянами прав власності, яка б забезпечувала прискорення процесів становлення й утвердження на селі приватного сектора, відкривала широкий простір для формування середніх власників і господарів, гарантуючи достатньо високу соціальну захищеність дрібних власників. Така територія не втрачена для економічного зростання, вона має великі шанси швидко перейти до стабільного розвитку, але за умови цільової й комплексної підтримки та мобілізації ресурсів, сконцентрувати увагу як державних, так і господарських органів на формуванні системного кластерного підходу до її розвитку.