Визначення поняття собівартості продукції, а також аналіз її структури і видів. Класифікація витрат на виробництво і реалізацію продукції. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства. Оцінка калькуляційної політики підприємства.
Аннотация к работе
Кожне підприємство намагається отримати якомога більший дохід від своєї діяльності, а отже прагне не тільки продати свій товар за максимально високою ціною, а й скоротити свої витрати на виробництво й реалізацію продукції. Аналіз виробничих затрат повинен бути організований так, щоб існувала можливість оперативно впливати на зниження собівартості, встановлювати фактори, які впливають на рівень собівартості і виявляти додаткові резерви її зниження. Розрізняють собівартість виробничу і повну, собівартість усього товарного випуску й окремих видів продукції. Залежно від впливу на собівартість обсягу виробництва розрізняють змінну частину собівартості продукції і фіксовану. Метою даної роботи являється обґрунтування основних шляхів вдосконалення аналізу витрат на виробництво продукції в підприємстві та пошук шляхів зниження собівартості продукції.Положенням про склад витрат визначено, що собівартість продукції (робіт, послуг) являє собою вартісну оцінку використаних у процесі виробництва природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво. Витрати на виробництво продукції утворюють виробничу собівартість; витрати на виробництво та реалізацію - повну собівартість. Під структурою собівартості розуміється співвідношення різних елементів чи статей витрат у загальній сумі витрат за виробництво продукції. Зміни у структурі собівартості розвиваються у напрямку зниження частки прямих витрат, проте значно зростає питома вага витрат на управління і продукцією [13, 34]. Виробнича - це собівартість, що відображає витрати підприємства на виробництво продукції.Так, значну частину у структурі витрат виробництва займає оплата праці. Зниження трудомісткості продукції, зростання продуктивності праці можна досягти різними способами. Відомо, чим більше партія закуповуваної сировини, матеріалів, тим більше коштує величина середньорічного запасу і більші розміри витрат, повязаних із складуванням цієї сировини, матеріалів (орендної плати за складські приміщення, витрат при зберіганні, витрат, повязаних з інфляцією й так далі). Знижуються витрати на складування і збереження напівфабрикатів як у споживача, так і у виробника. Ощадливе виробництво - це система організації і управління розробленням продукції, виробництвом, взаємовідношеннями з постачальниками і споживачами, коли продукція виготовляється у точній відповідності із запитами споживачів і з меншими втратами у порівнянні з масовим виробництвом великими партіями [19].