Аналіз поняттєво-категоріального апарату нематеріальних активів (НА). Сутність НА підприємства як об’єкта управління. Тенденції зміни ефективності їх використання на промислових підприємствах України. Управлінський облік нематеріальних активів фірми.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРоботу виконано у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Кендюхов Олександр Володимирович, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки і маркетингу; Захист дисертації відбудеться “28” вересня 2010 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д12.052.02 у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Приазовського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 87500, м.Практика роботи підприємств доводить наявність прямої залежності ефективності їхної діяльності від якості й рівня управління нематеріальними активами. Варто відзначити, що останнім часом проблема ефективізації використання й управління інтелектуальною власністю, інтелектуальним капіталом і нематеріальними активами привертає все зростаючу увагу вчених і фахівців. Різні аспекти удосконалювання управління нематеріальними активами розглядалися в роботах О.П. У процесі дослідження з метою забезпечення достовірності й обґрунтованості отриманих висновків і рекомендацій використані такі методи наукового пізнання: монографічний та історичний (при дослідженні генези й еволюції понять «нематеріальні активи промислових підприємств» та «інтелектуальна власність»); теоретичного узагальнення (для узагальнення наукових категорій і понять); статистичні (при аналізі динаміки ефективності використання нематеріальних активів на промислових підприємствах України); системного підходу (для комплексного вивчення обєкта управління і формування системи управління нематеріальними активами промислових підприємств); систематизації і причинно-наслідкового звязку (для удосконалення класифікації нематеріальних активів за різними ознаками); факторного аналізу (при аналізі рентабельності нематеріальних активів промислових підприємств); графічний (для наочного відображення низки теоретичних і методологічних положень дисертації). Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методологічних основ формування системи управління нематеріальними активами промислових підприємств, спрямованих на підвищення їхньої ефективності: уперше: на основі системного підходу розроблена концептуальна система управління нематеріальними активами промислових підприємств, структура якої представлена субєктом та обєктом управління; механізмом управління; блоками входу й виходу; наявністю зворотних звязків, що дозволяє підвищити ефективність управління НМА промислових підприємств;У першому розділі «Теоретичні аспекти управління нематеріальними активами промислових підприємств» проведено дослідження генези й еволюції понять «нематеріальні активи підприємств» (НМА) й «інтелектуальна власність»; виконано категоріально-поняттєвий аналіз НМА за сферами застосування й удосконалено дефініцію нематеріальних активів підприємства як обєкта управління; систематизовано та удосконалено класифікацію нематеріальних активів підприємства для цілей менеджменту; запропоновано комплексну класифікацію національного й міжнародного законодавства в галузі управління НМА; обґрунтовано необхідність впровадження управлінського обліку НМА на вітчизняних промислових підприємствах. На підставі монографічного аналізу понять «інтелектуальна власність» і «нематеріальні активи» уточнено зміст і систематизовані етапи розвитку у вітчизняній економіці даних категорій, що дозволило запропонувати структурну схему національного законодавства й міжнародних угод у галузі управління нематеріальними активами підприємства (рис. Шляхом зіставного аналізу встановлені відмінності та єдності в трактовках нематеріальних активів, пропоновані вітчизняними й зарубіжними вченими, що дало змогу обґрунтувати необхідність уточнення НМА як обєкта управління, під яким пропонується розуміти стратегічні ресурси підприємства у вигляді ідентифікувальних необоротних активів, утворених шляхом інвестування капіталу, що не мають фізичної субстанції, відчужуваних від підприємства й захищених охоронними документами, контрольованих підприємством, здатних бути комерціалізованими, постійний обіг яких у процесі використання повязаний з фактором часу, ризику й ліквідності, і які приносять чи можуть приносити економічну вигоду підприємству, впливаючи тим самим на його фінансовий результат діяльності. З метою уточнення поняттєво-категоріального аппарату в дисертаційній роботі на підставі порівняльного аналізу обґрунтовані відмінності між поняттями «нематеріальні активи», «інтелектуальна власність» (ІВ) та «інтелектуальний капітал» (ІК) підприємства й визначені сфери їхнього використання: термін ІК використовується здебільшого менеджерами, ІВ - юристами, а НМА - фаховими оцінувачами й бухгалтерами.