Модель металургійного підприємства, яка відображає взаємозв’язок керуючої, керівної, цільової, адаптивної та забезпечувальних підсистем. Методика формування стратегії підвищення конкурентоспроможності, яка базується на виборі значимого параметру.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукУспішне функціонування національної економіки у складному та динамічному ринковому просторі вимагає перегляду концептуального підходу до управління конкурентоспроможністю підприємств провідних галузей, зокрема, мобілізації зусиль з адаптації систем управління та комплексного використання власного конкурентного потенціалу. Саме тому дослідження й оцінювання, пошук шляхів формування та розвитку конкурентоспроможності підприємств на шляху ринкових трансформаційних перетворень є досить актуальним завданням, яке потребує нагального вирішення. Разом з тим подальшого вдосконалення потребує процес розвитку теоретичних і методико-прикладних аспектів управління та оцінювання конкурентоспроможності підприємства, який має використовувати інтегральний показник загального рівня конкурентоспроможності, що поєднує комплексну оцінку рівня конкурентного потенціалу та конкурентної стійкості як основи забезпечення й виявлення резервів конкурентоспроможності підприємства в подальшому. Дисертаційну роботу виконано відповідно до науково-дослідної теми Запорізької державної інженерної академії “Організація стійкого функціонування підприємства на основі розробки моделі антикризового управління” (номер державної реєстрації 0109U000652), де автором розроблено та обґрунтовано механізми управління конкурентоспроможності металургійних підприємств. У процесі дослідження використані такі методи проведення економічних досліджень: абстрактно-логічний - для узагальнення сутності конкурентоспроможності й формулювання висновків (підрозділ 1.2); економіко-статистичний - для аналізу та оцінювання рівня конкурентоспроможності металургійних підприємств (підрозділ 1.2); методи аналізу та синтезу - для розроблення системи управління конкурентоспроможністю металургійної галузі (підрозділ 1.3); економіко-математичні методи - для обґрунтування необхідності розроблення і впровадження моделі системи управління конкурентоспроможністю металургійних підприємств (підрозділ 1.3); системного підходу - для розгляду металургійної сфери як цілісної системи елементів економічної системи, що взаємодіють (підрозділ 1.3); порівняльного аналізу - для зіставлення ефективних форм і механізмів державної політики економічного зростання металургійних підприємств країни (підрозділ 1.2).У першому розділі - “Теоретико-методичні засади оцінювання управління конкурентоспроможністю металургійних підприємств” - досліджено економічну сутність управління конкурентоспроможністю металургійних підприємств у сучасних умовах господарювання, обґрунтовано основні методичні підходи до управління конкурентоспроможністю підприємств галузі та методи її оцінювання. Запропоновано логічну схему розробки теоретичної моделі формування системи управління конкурентоспроможністю металургійного підприємства, яка дає можливість обєднати розрізнені управлінські дії щодо підвищення його конкурентоспроможності в єдину систему управління; подати синтез (розробку) системи управління в комплексі заходів щодо уточнення складу та взаємодії підсистем, виявлення функцій та реальних процесів управління конкурентоспроможністю підприємства; забезпечити раціональну взаємодію системи загального менеджменту підприємства і проектованої системи управління; уточнити вимоги, що висуваються до обєкта управління проектованої системи управління відповідно до теорії управління. 1.) передбачають: а) розгляд системи управління конкурентоспроможністю як підсистеми загального менеджменту підприємства, що зумовлює необхідність правильного розуміння проблеми ієрархічності та необхідність розподілу єдиної системи загального менеджменту підприємства на підсистеми різних рівнів; б) необхідність структуризації розроблюваної моделі системи управління конкурентоспроможністю підприємства з розподілом досліджуваної системи на власне досліджувану систему і зовнішнє середовище; в) виділення підсистем як складових системи управління конкурентоспроможністю металургійного підприємства, виявлення їх компонентів, раціональної організації звязків і відносин між ними; г) наявність ефективного зворотного звязку, властивого системі управління і покликаного забезпечити успішне коригування результативності процесів управління, виходячи з рівня досягнення цільової конкурентної політики підприємства; д) можливість виявлення потенціалу конкурентоспроможності підприємства шляхом моделювання впливу факторів та оптимізації процесів управління. Таким чином, завдяки системному підходу побудована модель формування системи управління конкурентоспроможністю металургійного підприємства відображає взаємозвязок керівної, керованої, цільової адаптивної та забезпечувальної підсистем, а також компонентів, які характеризують “вхід” і “вихід” системи, зворотний звязок і звязок із зовнішнім середовищем, що дає змогу проектувати раціональну систему управління конкурентоспроможністю металургійного підприємства з її адаптацією відповідно до цільової конкурентної політики підприємств галузі.