Дослідження співвідношення рухової, зорової, вестибулярної і слухової сенсорних систем, які приймають участь у регуляції рухової діяльності спортсменів. Методика підвищення функціональної активності сенсорних систем засобами спортивного тренування.
Аннотация к работе
ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук з фізичного виховання і спорту Робота виконана в Харківському державному інституті фізичної культури, Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України Приймаков Олександр Олександрович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідуючий кафедрою біології людини доктор педагогічних наук, професор Провідна установа: Львівський державний інститут фізичної культури, Кафедра теорії і методики фізичного виховання, Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України, м.Львів З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України(03150, м.Київ-150, вул.Фізкультури, 1).Комплексний підхід до вивчення проблеми управління точнісними рухами дозволяє, з одного боку, виявити фізіологічні механізми управління довільними рухами, а з іншого - ефективніше використовувати системний аналіз щодо вирішення конкретних теоретичних і практичних завдань, які складають цю проблему. Із багатьох існуючих принципів управління рухами принцип варіативності функцій організму є найбільш інформативним і обєктивним, крім того, він майже не застосувався при вивченні ролі сенсорних систем в управлінні точнісними рухами. Тому вивчення варіативності функціонального стану та міжсенсорних взаємовідношень, залежності точності рухів від окремих сенсорних функцій, має велике практичне і теоретичне значення для підвищення надійності системи управління точнісними рухами людини під час напруженої фізичної і психічної діяльності як на виробництві, так і в спорті. Враховуючи, що найсуттєвішу міру важливості сенсорних функцій в управлінні точнісними рухами можна визначити з позиції теорії функціональних систем, системний підхід має бути визначальним. Проте недостатньо проведено досліджень функціонального стану сенсорних систем, їх співвідношення в управлінні точнісними рухами у процесі тренування та змагань.Перший розділ “Сучасні уявлення про фізіологію рухів та роль сенсорних систем у формуванні і управлінні спортивними рухами” являє собою аналітичний огляд літературних джерел з проблеми управління точнісними рухами, в якому розкриті загальні закономірності формування довільних рухів де, на відміну від традиційного уявлення рефлекторної теорії, представлена теорія функціональних систем. Аналіз багаторівневої концепції управління рухами показує, що головним принципом управління рухами вважається принцип варіативності, але визначення механізмів її виникнення залишається поза полем зору дослідників. Екзогенні і ендогенні фактори, які впливають на організм, показують механізми виникнення варіативності точності рухів. Сучасні концепції управління точнісними рухами освітлюють роль сенсорних систем у цьому процесі. Другий розділ дисертації “Методи та організація досліджень” містить в собі опис методів дослідження функцій кінестетичної, зорової, слухової та вестибулярної сенсорних систем.Порівнюючи показники вестибулярної стійкості різних вікових груп футболістів з показниками старшої групи, які взяті за 100 %, видно, що у групі 9-11-річних спортсменів вони становлять 93,6 %, а у 15-16-річних - 97,2 %. Кількість серій вправ відповідала віковій різниці груп: 9-11 років - 4 серії; 12-14 років - 5 серій; 15-16 років - 6 серій і 17 років - 7 серій. Так, в групі 9-11-річних пороги мязово-суглобової і мязової чутливості збільшились на 41 і 55,8 %, тоді як в групі 17-річних футболістів ці зміни були в межах 33 і 36,7 %. Вже в середині заняття спостерігається тенденція до підвищення функціональних можливостей рецепторного апарату зорової системи, а в кінці тренування - достовірне зниження порогів сприйняття чутливості (р<0,005) відповідно у групах: 9-11 років - на 36,6 %; 12-14 років - на 21,3 %; 15-16 років - на 20,8 %; 17-річних - на 35,2 %. В третій групі - в середині заняття точність підвищується на 5,9 % і знижується в кінці на 25,4 % (р<0,05), а в четвертій групі спостерігаються аналогічні зміни - в середині заняття підвищується на 19,2 % і в кінці знижуються на 18,7 % (р<0,001).Дослідження активності сенсорних систем проводилось завжди у однакових умовах: на початку тренування після розминки (середнє значення ЧСС 125-130 скор./хв.), в середині тренування (середнє значення ЧСС 165-170 скор./хв.) і в кінці тренування (середнє значення ЧСС 175-180 скор./хв.). Тобто в середині тренування при ЧСС 165 скор./хв. спостерігається достовірне зменшення помилки репродукції, а в кінці при підвищенні інтенсивності навантаження (ЧСС - 175 скор./хв.) і накопиченні втоми, спостерігається підвищення помилки репродукції заданого зусилля (р<0,001). Проведена сенсометрія показала, що в середині тренування спостерігається достовірне зниження порогу глибинного зору як на початку, так і в кінці збору (р0,05), а в кінці збору - має місце достовірне зниження порогу (р<0,001).