Передумови виникнення і посилення конкуренції між окремими регіонами як суб’єктами економічних відносин. Система формування показників регіональної конкурентоспроможності. Тенденції та характер формування конкурентних позицій окремих регіонів України.
Аннотация к работе
У рамках сучасної парадигми “регіон-система” зявляється реальна можливість розглядати регіон будь-якого рівня як регіональну економічну систему чи як деяку сукупність різних елементів продуктивних сил, взаємозалежних між собою географічним (у масштабах окремої території) розташуванням, процесами суспільного відтворення і сформованими між ними господарськими звязками. Одні фахівці вважають, що такими повинні виступати показники економічного і соціального розвитку регіону; другі - що такими показниками повинні бути зовнішні та внутрішні фактори ефективної взаємодії регіону як системи; треті - що як показники регіональної конкурентоспроможності повинні використовуватися наявні територіальні пропорції та умови диференціації економіки регіону; четверті - що такими показниками повинні виступати прояви просторової дезінтеграції тощо. При цьому є два загальних підходи до визначення показників регіональної конкурентоспроможності: перший полягає в побудові рангових чи рейтингових оцінок регіональних відмінностей, а другий - у визначенні рангів чи рейтингів, що характеризують рівні диференціації відповідних показників розвитку регіонів. Наукове дослідження було виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України за темою “Методологія економічної діагностики розвитку територій (регіонів)” (ДР № 0105U008666), де дисертантом як співвиконавцем було запропоновано ряд заходів щодо теоретичної та методичної розробки питань, повязаних з формуванням системи показників регіональної конкурентоспроможності. Для вирішення задач, які поставлено у дисертації використовувалися такі методи: системно-структурного аналізу - для ідентифікації складових регіонального економічного простору, а саме, регіональних економічних систем; економіко-статистичного аналізу - для обробки статистичних даних, що характеризують наявність регіональних конкурентних переваг і позицій; економіко-математичного аналізу - для встановлення залежностей між окремими параметрами регіональної економічної системи; логіко-структурного обґрунтування - для розробки наукового інструментарію кількісних і якісних оцінок регіональної конкурентоспроможності; графічного опису - для віртуальної ілюстрації та просторового зображення досліджуваних процесів і явищ економічного і соціального розвитку регіонів.У розділі наведено визначення обєктивних передумов виникнення конкуренції між регіонами, виділено ключові характеристики конкурентоспроможності регіонів, проаналізовано використання основних показників регіональної конкурентоспроможності. Як обєкт регіональна економічна система виступає у відносинах з національною державою і міжнародними державами й організаціями, а як субєкт - у взаєминах з іншими регіонами й окремими господарюючими субєктами (підприємствами, організаціями й установами). Оцінкою прояву конкуренції між регіонами виступають рейтингові оцінки, у яких відбивається здатність кожного регіону продемонструвати визначені позиції, кількісні та якісні відмінності від інших регіонів. Доведено, що проблема конкурентоспроможності регіону може бути зведена в своїй основі до визначення конкурентних переваг і (чи) конкурентних позицій, тому що конкурентоспроможність, конкурентні переваги і конкурентні позиції є взаємозалежними і взаємовизначеними поняттями. Аналіз показників не тільки економічного і соціального розвитку регіонів, але їхньої конкурентоспроможності покликаний забезпечити вирішення принаймні двох основних задач: 1) визначення рівня інтегральної оцінки розвитку регіонів з метою віднайдення “лідерів” і “аутсайдерів”; 2) побудови сітки економічного районування країни з комплексу основних характеристик.У дисертаційній роботі теоретично узагальнено, емпірично перевірено та обґрунтовано методичні положення з вирішення наукової задачі щодо формування системи показників регіональної конкурентоспроможності для просторово-часових оцінок окремого регіону. Однією зі складових дослідження конкурентоспроможності регіонів виступає необхідність уточнення відповідного наукового апарату, зокрема, терміну “регіональні конкурентні позиції”, що сполучено з розпливчастим уявленням про зміст процесів, що забезпечують використання наявних конкурентних переваг. Регіональні конкурентні позиції виявляються у внутрішній і зовнішній компетенції регіону як системи, здатної забезпечувати динамізм у реалізації граничних значень, спрямованих на позитивні результати в конкурентній боротьбі із собі подібними. Характер конкурентної боротьби, що складається між регіонами, змушує здійснювати вибір основних показників, які найбільшою мірою забезпечують комплексну оцінку конкурентоспроможності регіонів. У дисертаційній роботі представлена концептуалізація формування системи показників регіональної конкурентоспроможності, що враховує: реальні умови виникнення конкурентної боротьби між регіонами; особливості взаємодії продуктивних сил на даній території; призначення, мету і задачі показників конкурентоспроможності регіонів; основні принципи відповід