Теоретико-методологічний аналіз педагогічної спадщини, соціально-історичних умов становлення педагогіки М. Монтессорі. Вивчення особливостей сенсорного виховання дітей дошкільного віку у педагогіці М. Монтессорі та його сучасного практичного застосування.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Курсова робота з історії педагогіки на темуЧуттєве пізнання має дуже важливе значення у дошкільному дитинстві, яке є найбільш сприятливим періодом формування та вдосконалення діяльності органів чуттів, нагромадження уявлень про оточуючий світ. В дитячому садку дитина навчається малюванню, ліпленню, конструюванню, знайомиться з явищами природи, починає засвоювати основи математики і грамоти. Так, для того щоб отримати схожість в малюнку з зображеним предметом, дитина повинна досить точно вловити особливості його форми, кольору. Значення сенсорного розвитку дитини для її майбутнього життя ставить перед теорією та практикою дошкільного виховання завдання розробки та використання найбільш ефективних засобів та методів сенсорного виховання в дошкільному навчальному закладі. Головний напрямок сенсорного виховання повинен полягати в озброєнні дитини сенсорною культурою за словами М. Монтессорі.Це було зумовлене передусім такими чинниками: науково-технічною революцією, яка посилила вимогливість до природничо-матеметичної освіти робітників, перетворивши знання у продуктивну силу; демократизацією суспільного життя, яка одним із життєвих прав людини визнавала її право на освіту і повноцінний розвиток потенційних сил і можливостей; розвитком наук про людину, її можливості, що призвело до суттєвого перегляду мети, завдань, змісту, форм і методів навчання, розробки інноваційних підходів до практичного реформування систем освіти. Монтессорі прийшла до висновку, що створена нею методика стане у нагоді і в роботі з нормальними дітьми. Коли дівчинці виповнилося дванадцять років, сімя Монтессорі переїхала до Риму з тим, щоб донька могла здобути освіту. Монтессорі ознайомлювалася із спеціальними методами виховання „ненормальних” дітей, що наштовхнуло її на думку про ефективність „педагогічного лікування" таких форм хвороб як глухота, параліч, ідіотизм, рахіт та інших. Монтессорі започаткувала роботу зі складної справи - виховання й навчання розумово відсталих дітей, кинутих батьками та взятих під опіку державою.Педагогіка видатного італійського гуманіста Марії Монтессорі, як справедливо стверджують, «завоювала весь світ». Монтессорі репрезентує теорію вільного виховання й сенсуалізму (напрям у теорії пізнання, який визнає відчуття єдиним джерелом знань) у педагогіці. Це дозволило педагогу створити власну систему виховання і навчання, яка б давала змогу працювати індивідуально з кожною дитиною, спостерігати, вивчати її. Монтессорі здобула завдяки гуманістичному підходу до виховання і навчання дітей, вірі у безмежні можливості розвитку дитини, опорі на її самостійність та індивідуальність. Монтессорі визначає як «творчий», оскільки саме в цьому віці складаються і зміцнюються всі головні сили і функції організму, педагог ставить задачу знайти засоби, щоб полегшити дитині її складну внутрішню роботу психічного пристосування, духовного зростання.Сенсорне виховання має дуже важливе значення для всебічного розвитку дитини. Усова відзначала, що 9/10 всього розумового багажу дітей дошкільного віку складають результати діяльності органів чуття. Русо (1712 - 1778) казав, що виховання має навчити дитину “дивитись, слухати і дотикатись”, і не тільки дивитися та слухати неуважно, а й до усього доторкатися, прислухатися, затримувати у руці. Ушинський (1824 - 1871) наголошував на необхідності того, щоб предмет безпосередньо відображався у душі дитини, її відчуття у цьому процесі перетворювалися на поняття, а з понять складалася втілена в слові думка. «Якщо вихователь не зумів зробити цього в ту пору, коли у дитини лише починає пробуджуватися спостережливість до навколишнього, яка має таке величезне значення для психологічного життя людини, то розумові здібності дитини поступово притуплюються, і, ставши школярем, вона буде байдуже дивитися на світ».Сенсорне виховання включає в себе формування сприйняття форми, величини, просторових відносин між предметами, кольору, а також музичного слуху, вдосконалення звукового аналізу рідної мови, розвиток мязового почуття й ін. Монтессорі дидактичний матеріал зорієнтований на розвиток окремих сфер відчуттів, вироблення уміння слухати тишу і звуки, розрізняти кольори, форму, вагу тощо. Цей матеріал не лише розвиває органи чуття дитини, а й спонукає до розумової дії, вчить розрізняти, впорядковувати враження, забезпечує дитині змогу повторити посильні для ЇЇ віку вправи. Він не лише розвиває органи чуття дитини, а й спонукає до розумової дії, вчить розрізняти, впорядковувати враження з навколишнього світу, крім того дає дитині можливість повторити вправи, посильні для її віку. Вправи з дидактичним матеріалом сприяють також розвитку самовиховання, бо містять у собі контроль можливих помилок: вправляючись, дитина швидко починає помічати свої помилки і, бажаючи їх виправити, досягає правильного вирішення поставленого завдання, а у подальшому вчиться їх попереджати.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічний аналіз педагогічної спадщини М. Монтессорі
1.1 Соціально-історичні умови становлення педагогіки М. Монтессорі
Життєвий і творчий шлях М. Монтессорі
1.2 Загальна характеристика педагогіки М. Монтессорі
РОЗДІЛ 2. Сенсорне виховання дітей дошкільного віку у педагогіці М. Монтессорі
2.1 Педагоги минулого про сенсорне виховання дитини
2.2 Сенсорне виховання за М. Монтессорі
2.3 Актуальність застосування сенсорного виховання у сучасному ДНЗ