Методична система роботи з санітарно-гігієнічної освіти і виховання учнів в єдності таких компонентів, як зміст, організаційні форми, методи і прийоми з урахуванням особистісно-поведінкового розвитку відсталих школярів та специфіки освітньої галузі.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукНауковий керівник: Синьов Віктор Миколайович, доктор пед. наук, академік АПН України та Інститут корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету ім. Офіційні опоненти: Тарасун Валентина Володимирівна, доктор пед. наук, професор, Інституті спеціальної педагогіки АПН України, завідувач лабораторії діагностики і психічного розвитку дитини; Захист відбудеться "18" квітня 2006 року о 15-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.450.01 в Інституті спеціальної педагогіки АПН України за адресою: 04060, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту спеціальної педагогіки АПН України (04060, м.Державна політика в галузі освіти, роботи з дітьми та молоддю, як це відображено у відповідних документах (Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст., Державна програма "Діти України" та ін.), є одним з пріоритетних завдань визначає турботу про здоровя молоді, виховання в неї культури здорового способу життя. Зазначені складові людського досвіду у єдності з відповідними знаннями і уміннями, а також з емоційно-вольовими і оціночно-мотиваційними компонентами свідомості складають санітарно-гігієнічну культуру особистості. Важливість формування санітарно-гігієнічної культури в учнів загальноосвітньої масової школи підкреслюють відомі вчені, які визначили зміст і методи роботи з гігієнічного навчання і виховання як органічної частини педагогічного процесу (М.В. В той же час зазначена освітня галузь в загальноосвітній спеціальній школі для дітей, які потребують корекції розумового розвитку, виходячи з її основної мети сприяння соціальній адаптації дітей та їх повноцінній інтеграції у суспільство, серед основних змістових ліній на перший план висуває формування у розумово відсталих дітей санітарно-гігієнічної культури. Доводиться констатувати, що до цього часу відсутня науково обґрунтована методична система її формування в учнів, зокрема, не визначений оптимальний змістовий компонент освітнього процесу на різних роках навчання, не розроблено специфіку методичного забезпечення цього процесу, критерії оцінки вихованості відповідної інтегральної особистісної властивості у дітей-олігофренів, не досліджено вплив різних навчальних дисциплін, уроку і позакласної роботи, взаємодії лікарів і педагогів, школи і сімї на формування цієї властивості.У першому розділі - "Проблема формування санітарно-гігієнічної культури в педагогічній теорії та практиці спеціальної школи для розумово відсталих дітей" - подано огляд наукових першоджерел з даної проблеми, розкрито зміст основних понять, проведено аналіз сучасного стану досліджень в аспекті пошуку нових шляхів формування санітарно-гігієнічної культури в розумово відсталих учнів старших класів. В масовій загальноосвітній школі є навчальний предмет "Обслуговуюча праця", в змісті якого передбачено розділи із санітарії та гігієни. У другому розділі - "Стан сформованості санітарно-гігієнічної культури в учнів старших класів спеціальної школи-інтернату" - описано методику та результати констатуючого етапу дослідження, яке було спрямоване на вивчення санітарно-гігієнічних знань учнів згідно вимог програми та вмінь їх застосування в процесі виконання таких видів діяльності, як особиста гігієна, догляд за одягом, житлом, організація харчування; визначено рівні санітарно-гігієнічної культури та критерії оцінювання її сформованості в учнів 5-9 класів. Знання учнів визначались за такими параметрами: правильні повні відповіді, в яких містилась інформація, що відповідала розробленим критеріям щодо характеристики змісту санітарно-гігієнічних вимог зазначених видів діяльності; правильними неповними вважались такі відповіді, в яких була відсутня окрема суттєва інформація, що свідчило про неповноту знань при загальному правильному розумінні їх значення; неправильними вважались відповіді, у яких понад 50 % інформації не розкривало суті вимог, характерних для санітарно-гігієнічної культури; відмова дати відповіді фіксувалась, коли учні не робили навіть спроби дати відповідь на будь-яке запитання. У третьому розділі - "Педагогічні умови підвищення ефективності формування санітарно-гігієнічних знань і умінь в учнів спеціальної школи-інтернату" - описується методична система формування відповідних компонентів санітарно-гігієнічної культури, наводяться результати формуючого етапу дослідження, обґрунтовуються методичні рекомендації щодо поліпшення процесу формування санітарно-гігієнічної культури учнів на уроках соціально-побутового орієнтування (СПО) та у позакласній виховній роботі.Базовими, суттєво важливими компонентами санітарно-гігієнічної культури особистості є змістовий (знання) та процесуальний (вміння та навички), формування яких у школах для дітей, що потребують корекції розумового розвитку, набуває особливого значення у звязку з тим, що на основі суто життєвого досвіду розумово відсталі діти якщо й ово