Схема інфраструктури ринку зерна та пропозиції щодо шляхів підвищення ефективності його функціонування. Необхідність створення регіонального зернового кластеру. Можливість мінімізації ризиків для зернового господарства регіону після вступу України до СОТ.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАДРоботу виконано в Державному вищому навчальному закладі “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України. Якобчук Валентина Павлівна, Державний вищий навчальний заклад “Державний агроекологічний університет”, завідувач кафедри економічної теорії Захист дисертації відбудеться 17 січня 2007 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 у Державному вищому навчальному закладі “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу “Державний агроекологічний університет” Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м.Забезпечення рентабельного виробництва зерна, як умови підвищення рівня продовольчої безпеки країни, залежить насамперед від ефективності формування та функціонування ринку зерна. Формування ринку зерна в трансформаційний період відбувається із значними труднощами, що зумовлено диспаритетом цін на сільськогосподарську і промислову продукцію, різкими конюнктурними коливаннями, монополізацією каналів реалізації зерна, недосконалістю ринкової інфраструктури. Саме необхідність вирішення проблем формування та ефективного функціонування ринку зерна, покращання його конюнктури, поглиблення експортної орієнтації галузі, забезпечення продовольчої безпеки країни в контексті вступу України до СОТ та інтеграції у міжнародне співтовариство визначає актуальність даного дисертаційного дослідження. Вагомий внесок у розробку теоретико-методологічних засад формування та розвитку ринку зерна зробили відомі вітчизняні вчені-економісти С.С. Незважаючи на значну кількість та різноплановість досліджень, недостатньо вивченими залишаються питання формування та функціонування ринку зерна на рівні регіону, що і зумовило необхідність проведення окремого дисертаційного дослідження.У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади формування ринку зерна” - розглянуто систему теоретичних та методологічних аспектів формування ринку зерна та його інфраструктури, узагальнено особливості функціонування ринку в період ринкової трансформації. Трансформація ринку зерна зумовила позитивні зрушення у його функціонуванні, про що свідчить фінансове оздоровлення галузі, зупинення спаду виробництва, скорочення бартерних операцій, зростання конкурентоспроможності виробників та інвестиційної привабливості зернового сектора. Проте потрібно враховувати, що принципи і основні угоди СОТ передбачають скорочення окремих заходів державної внутрішньої підтримки, зокрема субсидій, дотацій, пільгового кредитування товаровиробників зерна з державного бюджету, списання боргів, цінова підтримка виробників, що полягає у компенсації різниці між закупівельною та ринковою цінами на зерно. На основі узагальнення світового досвіду державного регулювання ринку зерна визначено, що найбільш ефективними напрямами державної підтримки є забезпечення гарантованого доходу виробникам зерна і захист їх від конюнктурних коливань через механізм заставної закупівлі зерна та регулювання попиту і пропозиції зернопродукції на ринку за допомогою інтервенційного фонду та його ресурсів. У другому розділі - “Економічна оцінка стану і розвитку ринку зерна в Житомирській області” - розглянуто сучасний стан функціонування ринку зерна, проаналізовано основні складові балансу попиту і пропозиції, досліджено структуру каналів реалізації зерна, особливості ціноутворення на ринку, вивчено критерії ефективності механізму державного регулювання ринку.Встановлено, що трансформація ринку зерна проходила в три етапи: етап аграрної реформи, пореформений етап та етап подальшої трансформації в контексті вступу України до СОТ й інтеграції до Європейського Співтовариства. Трансформаційні перетворення на ринку зумовили певні позитивні зміни в організації виробництва і збуту зерна: виробники набули самостійності у розпорядженні продукцією, у виборі каналів збуту, зменшився контроль державних заготівельних структур, скасовано систему зонально-диференційованих цін на зерно, запроваджено механізм ринкового ціноутворення. Проте сучасний стан ринку зерна можна охарактеризувати як нестабільний, а основними проблемами його формування є недостатній розвиток елементів інфраструктури ринку, порушення паритету цін, монополізм заготівельних і переробних підприємств, неефективна робота елеваторів, диспропорції у каналах розподілу, конюнктурні коливання, що обумовлені неекономічними чинниками та важко прогнозуються. Вплив зазначених негативних чинників погіршує умови відтворення, зменшує попит на зерно, призводить до створення нераціональних перехідних запасів. Незважаючи на певні труднощі у формуванні регіонального ринку зерна, його виробництво залишається прибутковим і рентабельним (середній рівень рентабельності виробництва зерна за 2000-2005 рр. становив 41 %).