Структура ринку землі та систематизація різновидів земельних субринків. Історико-логічний аналіз розвитку ринкових земельних відносин. Механізм проведення аналізу процесів у ціноутворенні на загальнонаціональному ринку землі державної власності.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н.КАРАЗІНА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Формування ринку землі в умовах ринкової трансформації Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної теоріїРинок землі створює різноманітні альтернативні форми земельної власності; забезпечує повноцінне функціонування ринку нерухомості в цілому; розширює фінансово-кредитний простір за рахунок іпотечного кредитування; збільшує матеріально-фінансову базу територіальних утворень; стимулює інвестування іноземного й національного капіталу в землю та в усе створене на ній. Тому необхідно розробити новий комплексний підхід до дослідження ринку землі, формування його структури, умов і методів стабілізації процесів, що відбуваються в сфері земельних відносин. А це, у свою чергу, зумовлює необхідність наукової розробки питань державного регулювання ринку землі, оподаткування, інвестування, іпотечного кредитування, моніторингу ринкових процесів, запобігання появі та функціонуванню тіньового ринку землі та ін. Важливість багатьох невирішених питань формування, розвитку й регулювання ринку землі та його структури, їхня недостатня наукова розробка обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету й логіку дослідження. Для реалізації мети та вирішення завдань дослідження застосовані такі методи: монографічний (при опрацюванні наукових публікацій з питань земельних відносин, ринку землі); історичний і порівняння (при вивченні досвіду іноземних країн з вирішення проблем реформування і економічного регулювання відносин земельної власності та при аналізі етапів земельної реформи в Україні); системно-функціональний (узагальнено теоретико-методологічні аспекти дослідження земельних відносин); теоретико-множинного аналізу (при теоретичному дослідженні субєкта та обєкта ринку землі); економіко-статистичного аналізу, у тому числі групування, дисперсійного аналізу, динамічних порівнянь (при розробці механізму проведення моніторингу вартості земельних ділянок), табличний, графічний (для розрахунку параметрів описової статистики, аналізу вартості земельних ділянок і при візуалізації отриманих результатів).У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження ринку землі” висвітлено специфічні особливості земельних відносин як форми суспільних відносин щодо володіння, користування й розпорядження землею. До витратних факторів відносять умови проживання й господарювання, які створюються та змінюються людиною, серед них ступінь забудови земельної ділянки й архітектурно-історична обстановка; наявність інженерних мереж (електро-, газо-, водо-, теплопостачання, телефонізація); наявність підїзних шляхів (із твердим покриттям, залізничні колії, водні та ін.). Якість природного середовища, рівень забруднення середовища перебування, його благоустрій є природною передумовою екологічної ренти, що фіксується у більшій орендній платі за землю, розташовану в кращих екологічних умовах. При цьому прийнято такі позначення: Ф - множина фізично можливих варіантів функціонального використання земельної ділянки; Ю - множина юридично дозволених варіантів; Е - множина економічно вигідних (за субєктивними оцінками індивідуума, що приймає рішення) варіантів; U - (універсум) - множина всіх можливих варіантів. Оскільки, крім економічних, земля задовольняє й нематеріальні потреби, такі як висока репутація, престиж володіння тощо, це обумовлює формування символічної цінності землі.На основі здійсненого комплексного політико-економічного аналізу становлення, розвитку і економічного регулювання ринкових земельних відносин було вирішено актуальне наукове завдання виявлення головних чинників і тенденцій формування ринку землі в умовах ринкової трансформації та зроблено такі висновки: 1. Ринок землі - складна, суперечлива, багатобічна й багатомірна економічна система, що виражає прямі й зворотні звязки субєктів господарської діяльності щодо руху (оренди, застави, купівлі-продажу, обміну, дарування й спадкування) земельних ділянок і прав на них і реалізує економічні інтереси субєктів ринку землі. Це виділяє землю серед всіх інших обєктів матеріального світу й потребує особливого підходу до регулювання її ринкового обігу. Структуризація ринку землі може бути здійснена за вісьмома критеріями, що конкретизує його місце, роль, функціональне призначення в цілісній системі ринкової економіки, дозволяє визначити рушійні сили його формування й розвитку, виявити обєкти прикладання цих сил, прогнозувати варіанти реагування ринкового механізму на можливі зміни зовнішніх факторів соціально-економічного характеру.