Формування регіональної аграрної політики продовольчої безпеки - Автореферат

Міністерство аграрної політики України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРоботу виконано в Державному агроекологічному університеті Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент заслужений економіст України, Микитюк Валерій Марянович Державний агроекологічний університет, проректор з навчальної роботи, завідувач кафедри аналізу і статистики Захист дисертації відбудеться „19 ”жовтня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 в Державному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м.Житомир, Старий Бульвар 7, ауд.55.Продовольча безпека повинна розглядатися у рамках країни в цілому та в регіональному аспекті, що обумовлюється різноманістістю природно-кліматичних умов, соціально-економічним становищем окремих територій, демографічною ситуацією. Низький рівень продовольчої безпеки у даний час вимагає удосконалення підходів щодо формування загальнодержавної та регіональної аграрної політики. Комплексний підхід щодо формування сучасної аграрної політики і вибору її пріоритетів, в т.ч. на рівні регіонів у контексті забезпечення їх продовольчої безпеки, який би враховував регіональні соціально-економічні та екологічні особливості, виявився поки ще недостатньо розробленим. За допомогою монографічного методу разом з методом індукції при узагальненні вітчизняного та зарубіжного досвіду у визначенні поняття продовольчої безпеки та показників, які характеризують її стан, уточнено поняття „продовольча безпека”, розроблено систему показників продовольчої безпеки регіону. Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: Вперше обґрунтовано пріоритетність проблеми продовольчої безпеки в регіональній аграрній політиці та визначено комплексну систему заходів її здійснення, що включає удосконалення механізмів адресної продовольчої допомоги і моніторингу реалізації продовольчих програм, створення системи контролю продовольчої безпеки, інституціоналізація процесу формування регіональної аграрної політики продовольчої безпеки та ін.У першому розділі „Теоретичні основи формування продовольчої безпеки” узагальнено основні підходи до визначення категорії продовольчої безпеки у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі, уточнено й доповнено визначення її суті та складу. Встановлено, що під продовольчою безпекою слід розуміти такий еколого-економічний стан держави (регіону), при якому всі її громадяни забезпечені продовольством у необхідній кількості, асортименті та відповідної якості, що підтримує найвищий рівень їх фізичного і психічного здоровя. Окремим аспектом проблеми продовольчої безпеки є нерозривність процесу її забезпечення з принципами сталого розвитку, які повинні враховуватись при розробленні відповідних нормативно-правових актів та програм соціально-економічного розвитку регіону, забезпеченні скоординованої діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування з розвязання зазначеної проблеми. Враховуючи, що рівень заробітної плати в Житомирській області є значно нижчим загальнодержавного (у 2003 р. середня зарплата в регіоні була на 27,8 % меншою, ніж загалом в державі) та з огляду на високий рівень зайнятості населення регіону в сільському господарстві (20 % від середньооблікової кількості працівників за всіма видами економічної діяльності) при низькій оплаті праці у вказаній сфері (у 2003 р. вона склала 146,8 грн.) можна стверджувати, що господарства населення в найближчій перспективі продовжуватимуть відігравати важливу роль у продовольчому забезпеченні. У третьому розділі „Основні напрями формування регіональної аграрної політики продовольчої безпеки” визначено напрями формування продовольчої безпеки у контексті реалізації регіональної аграрної політики.У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми продовольчої безпеки регіону, що виявляється в холістичному підході до її формування у контексті реалізації регіональної аграрної політики. Продовольчу безпеку слід вважати комплексною проблемою, яка визначається фізичною, економічною доступністю продовольства, його якістю та безпекою, рівнем та структурою споживання продуктів харчування населенням, стійкістю та ступенем незалежності продовольчого ринку, рівнем розвитку галузей АПК та ефективністю використання природно-ресурсного потенціалу. Нормативно-правове закріплення показників продовольчого забезпечення населення на регіональному рівні з урахуванням соціально-економічних та екологічних особливостей регіонів дозволить проводити реальну оцінку стану продовольчої безпеки та формувати обєктивну аграрну політику як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні. Основними факторами, що стримують процес формування регіональної продовольчої безпеки на сучасному етапі є недостатній рівень споживання основних продовольчих товарів, незбалансованість харчового раціону, значна диференціація споживання продовольчих товарів між окремими групами населення, низький рівень якості та безпеки продовольства.

2. Основний зміст дисертації