Аналіз поняття "рефлексія", поглядів науковців щодо рефлексії в діяльності педагога та шляхів її формування. Характеристика розвитку рефлексії магістрантів, що відбувається шляхом їх включення в аналітико-оціночну, пошуково-практичну діяльність.
Аннотация к работе
Формування рефлексії магістрантів педагогіки вищої школи у процесі професійної підготовкиУ статті розкрито сутність понять «рефлексія», погляди науковців щодо рефлексії в діяльності педагога та шляхів її формування. Акцентовано увагу доцільності формування рефлексії магістрантів педагогіки вищої школи під час проведення лекцій, семінарських занять, організації диференційованої самостійної роботи. Розкрито погляди автора на технології, що забезпечують формування рефлексії зазначених фахівців у процесі професійної підготовки. У статті показано, що розвиток рефлексії магістрантів відбувається і шляхом їх включення в аналітико-оціночну, пошуково-практичну діяльність, що сприяє формуванню стійких уявлень про себе, людей, що оточують студентів, збагачує професійний досвід. The author considers the essence and stages of introduction of such a method as the reflexive polylogue and the methods used for creation reflexive environment: reflexive contrasts, conceptualization, reflexive cocktailing.На сучасному етапі успіх професійного становлення особистості педагога залежить від його здатності адекватно оцінювати себе, власну професійну діяльність (способи діяльності, проблеми, що виникають і шляхи їх вирішення, емоційні зміни, форми комунікації, методи самоаналізу та ін.), отже від здатності до рефлексії всіх значущих аспектів професіоналізації, що супроводжує індивідуальну освітню траєкторію майбутнього фахівця. Декарт, І.Кант, Дж.Локк, Б.Спіноза, І.Фихте, Ф.Шеллінг), які визначили її як новий (аналітичний) стан свідомості, як мислення про мислення, ідею про ідеї, знання про знання. Похмелкина, С.Степанов) доводить необхідність формування в майбутніх фахівців, зокрема викладачів вищих навчальних закладів, рефлексії, здатності до проектування, прогнозування й програмування власної професійної, комунікативної діяльності. Семенов зазначили, що рефлексія є зверненням уваги субєкта на самого себе, продукти власної активності, зміст та функції власної свідомості, до складу яких входять особистісні структури (цінності, інтереси, мотиви), мислення, механізми сприйняття, прийняття рішень, емоційного реагування, поведінкові шаблони, а також будь-яке їх переосмислення [11, с. Отже, рефлексія як поняття розглядає діяльність людини, спрямовану на осмислення власних дій, своїх внутрішніх станів, почуттів, переживань, аналіз цих станів і формулювання відповідних висновків.Виявлено, що розвиток рефлексії магістрантів відбувається і шляхом реалізації методів рефлексивного полілогу, створення рефлексивного середовища (рефлексивні контрасти, концептуалізація, рефлексивне коктелювання), рефлексивно-ігрових методів розвитку, різновидів соціально-психологічного тренінгу; включення в аналітико-оціночну, пошуково-практичну діяльність, що сприяє формуванню стійких уявлень про себе, людей, що оточують студентів, збагачує професійний досвід.