Закладення специфічних рис колективного життя, моральних, релігійних і побутових змін. Використання радянською владою політики подвійних стандартів до селян. Культивування "нової людини" як джерела поповнення робітничого класу, селянства та інтелігенції.
Аннотация к работе
ФОРМУВАННЯ «НОВОЇ ЛЮДИНИ» ЯК ЗАСІБ РОЗШИРЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ БАЗИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ НА СЕЛІ (1920-ті рр.)У статті аналізуються основні політико-ідеологічні впливи партійно-урядових структур СРСР і УСРР на формування «нової людини», «перевиховання», з метою розширення соціальної бази радянської влади на селі в 1920-х рр. Комплексно розглядають соціокультурні аспекти радянської політики 1920-х рр., зокрема, на селі, нормативний зміст ідеології, історичну еволюцію традиційних цінностей, форми та методи впливів на людей такі вчені, як С. Європейські марксисти початку ХХ ст. взагалі декларували «ідіотизм сільського життя» й були сповнені упереджень міської еліти та віри у прогресивні риси заводських робітників [3, 50], ідентифікуючи селян як варварів серед цивілізації [4, 228]. На сільських чоловіків і жінок, які не були підтримкою новій владі, преса навішувала ярлики - відсталі, ледарі, бандити, спекулянти, непманами, а селянок принизливо називали затурканими, темними, контрреволюціонерками тощо. Говорячи про велику масу людей (якщо на 1920 р. кількість населення України становила біля 25,5 млн. осіб [12, 4], з них селян - 20,9 млн. [13, 2], то в 1929 р. його кількість зросла до 30,3 млн., з них селян - 24,4 млн. [14, 2-3]), варто зауважити, що формування нових ідеалів і цінностей відбувалося далеко не відразу.