Визначення психосексуальної культури особистості, вивчення внутрішньої та зовнішньої особистісних сфер її прояву, механізмів вияву та формування. Експериментальне дослідження особливостей ПСК студентської молоді та її зміни за останні сім років.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИНауковий керівник: кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Перепелиця Петро Степанович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м.Київ, провідний науковий співробітник відділу психології трудової і професійної підготовки. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м.Київ, вул. У дисертації на основі теоретичного аналізу сформульовано визначення психосексуальної культури особистості, вивчено внутрішні та зовнішні особистісні сфери її прояву, механізми вияву та формування. На основі отриманих даних були розроблені концептуальна модель та відповідні до неї програма і методика формування психосексуальної культури студентської молоді. На основе полученных результатов исследования разработана концептуальная модель формирования психосексуальной культуры студенческой молодежи и программа спецкурса “Особенности становления психосексуальности человека”, а также методика формирования ПСК, в основу которой положены концептуальные идеи гуманистической психологии, представления психологической науки об особенностях сексуального развития в юношеском возрасте.Психологи і педагоги досліджували різні аспекти проблеми психосексуального розвитку особистості, серед яких відмітимо: культуру статево-рольової поведінки - Т.В.Говорун, М.Грабовський, В.П.Кравець, С.В.Ковальов, І.С.Кон, В.А.Семиченко, О.В.Сечейко та ін; негативні наслідки ранніх та випадкових сексуальних контактів - А.Я.Бердичевська, Н.Е.Гранат, Г.Ф.Келлі, В.Г.Каган, Л.І.Мороз, О.Г.Фролова та ін.; статево-рольову ідентифікацію - М.Й.Боришевський, Т.С.Гурлєва, А.Кемпінський, О.І.Морозова-Ларіна, Ю.О.Приходько та ін.; подружню єдність - Л.А.Богданович, Т.В.Буленко, І.О.Ковальова, І.Б.Омелаєнко, Б.Г.Херсонський, О.Д.Шинкаренко тощо. Отже, є всі підстави вважати проблему формування психосексуальної культури студентської молоді конче актуальною. Брак ґрунтовних наукових досліджень з даної проблеми призвів до того, що на даний момент не дістали належного висвітлення поняттєве визначення психосексуальної культури особистості, сфери її впливу, особливості її прояву в юнацькому середовищі, психологічні механізми розвитку та засоби формування психосексуальної культури у студентської молоді 17-19 років. Мета дослідження полягає у виявленні закономірностей та механізмів формування психосексуальної культури студентської молоді та вдосконаленні на цій основі навчального процесу у вищих учбових закладах. Гіпотеза дослідження: ефективність формування психосексуальної культури у молоді старшого юнацького віку може бути забезпечена орієнтацією формуючого процесу на психосексуальну реалізацію молодої людини в майбутньому через вплив на потребово-мотиваційну, когнітивно-інформативну, регулятивно-вольову, поведінково-результативну та емоційно-почуттєву сфери особистості.Науковий аналіз та синтез понятійного розуміння культури взагалі та психосексуальної культури зокрема в контексті духовних, психологічних, фізіологічних, фізичних проявів людини дозволили сформулювати робоче визначення психосексуальної культури особистості. Психосексуальна культура ? це складова психологічної культури особистості, що є результатом її психосексуального розвитку та виявляється в усвідомленні нею в якості субєктивних цінностей специфічних життєвотворчих потреб, мотивів, установок, знань, цілей, здібностей, поведінки, повязаних зі статевою належністю людини. На основі теоретико-психологічного аналізу були розроблені концептуальні положення щодо характеристики рівнів прояву психосексуальної культури особистості (високий, середній, низький) за основними оціночними сферами ? потребово-мотиваційною, когнітивно-інформативною, регулятивно-вольовою, поведінково-результативною, емоційно-чуттєвою, що відповідають компонентам діяльнісного виміру особистості, визначеним В.В.Рибалкою у дослідженнях психологічної структури особистості (1996). У другому підрозділі презентовано результати констатуючого експерименту з вивчення проявів психосексуальної культури у студентів 17-19 років, досліджено джерела, вік та рівень отримання молоддю інформації з основ фізіології статі людини, вікові характеристики початку статевого життя, сексуальна активність молоді, тривалість партнерських стосунків На цьому етапі також презентовано результати констатуючого лонгітюдного порівняльного дослідження розвитку ПСК у студентської молоді протягом 1998-2003 року, що дозволило виявити його позитивні і негативні тенденції.