Формування психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу в умовах магістратури - Автореферат

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИНауковий консультант - доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Лозова Валентина Іванівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Коваленко Олена Едуардівна, Українська інженерно-педагогічна академія, ректор; доктор педагогічних наук, професор Манько Володимир Миколайович, Національний аграрний університет, професор кафедри механізації тваринництва; доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Ярошенко Ольга Григорівна, Національний педагогічний університет імені М.П.Політичні та соціально-економічні перетворення на сучасному етапі розвитку Української держави поставили нові завдання як перед освітньою системою в цілому, так і безпосередньо перед вищою освітою, оскільки саме їй належить провідна роль у формуванні культурних цінностей особистості, зростанні наукового та інтелектуального потенціалу країни (Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір, Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні, наказ Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року”). І якщо система професійної підготовки вчителів, незважаючи на всі новоутворення і зміни, забезпечується вищими педагогічними навчальними закладами освіти II-IV рівня акредитації, то система підготовки викладачів вищих навчальних закладів (ВНЗ) не задовольняє сучасних потреб суспільства: у більшості науково-педагогічних працівників вищої школи відсутня психолого-педагогічна освіта, яка значною мірою визначає успішність реалізації всіх функцій педагогічної діяльності. між декларуванням ідеалів та принципів особистісноорієнтованої освітньої парадигми, що передбачає створення комфортних умов для всебічного гармонійного розвитку субєктів освітнього процесу, зокрема педагога, який успішно самореалізується як професіонал і особистість, та переважанням когнітивноорієнтованого, “зунівського” підходу до визначення змісту, форм і методів його підготовки; Проте, незважаючи на значний інтерес науковців до питань професійної підготовки педагогів, проблема формування психолого-педагогічної компетентності викладача ВНЗ як у теоретичному, так і в практичному аспекті залишається малодослідженою, що виявляється й у відсутності єдиного розуміння сутності цього феномену, теоретично визначеної й методологічно обґрунтованої моделі, розробленої й експериментально апробованої технології її формування в сучасній системі професійної освіти. Ефективність підготовки майбутнього викладача вищого навчального закладу до науково-педагогічної діяльності забезпечується: науково-теоретичним обґрунтуванням, представленим визначеною понятійною системою, зясуванням категорійного статусу психолого-педагогічної компетентності, методологією дослідження, що характеризується використанням основних положень сучасних загально-та конкретно-наукових підходів щодо розуміння сутності психолого-педагогічної компетентності викладача ВНЗ; характеристикою її структури й особливостей взаємодії та прояву компонентів, їх концептуальним наповненням, моделлю формування психолого-педагогічної компетентності в умовах магістерської підготовки; науково-методичною системою організації освітнього процесу, яка представлена програмою психолого-педагогічної підготовки на базі магістратури зі спеціальності 8.000005 - Педагогіка вищої школи й визначає зміст і педагогічну організацію освітнього процесу, технологією формування психолого-педагогічної компетентності, що передбачає гармонійне поєднання традиційних форм і методів навчання з нетрадиційними активними, організацію самостійної роботи на основі мультимедійних інтерактивних засобів навчання, педагогічний супровід професійного становлення майбутнього викладача ВНЗ.У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено категорійний апарат дослідження; відображено апробацію та впровадження результатів роботи; наведено дані про її структуру.Здійснений аналіз сучасних вітчизняних науково-теоретичних праць дав змогу умовно диференціювати підходи до визначення сутності цього явища за родовою характеристикою на: 1) системно-структурний - основними родовими ознаками якого визначено єдність та системність теоретичної і практичної готовності педагога до професійної діяльності (Т.М.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ