Сутність та особливості розвитку структурних компонентів психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до шлюбно-сімейних стосунків. Соціально-психологічні чинники, які сприяють успішному статеворольовому самовизначенню депривованого юнацтва.
Аннотация к работе
Національний педагогічний університет імені М. П.Роботу виконано на кафедрі психології Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти та науки України. Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Кікінежді Оксана Михайлівна, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, доцент кафедри психології Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Боришевський Мирослав Йосипович, Інститут психології імені Г.С.Костюка, завідувач лабораторії психології особистості імені П.Р. кандидат психологічних наук, доцент Осьмак Любов Петрівна, Рівненський інститут словянознавства Київського славістичного університету, доцент кафедри психології. Захист відбудеться 16 квітня 2003 року о 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.053.02 в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м.Київ, вул.Трансформація соціально-економічних умов життя українського суспільства неоднозначно позначилась на функціонуванні сімї як виховному інституті, породила виникнення нових проблем, повязаних з втратою таких загальнолюдських вартостей як родина, рід, батьківство, материнство, що спричинило значне зростання кількості сиріт при живих батьках та неповнолітніх, позбавлених батьківського піклування. Виховання таких дітей в умовах закладів інтернатного типу, при відсутності змалку адекватних зразків соціорольової поведінки негативно позначається на характері становлення ідентичності дітей, засвоєнні ними ролей і обовязків чоловіків і жінок в сімї та суспільстві, що у сукупності виокремлюється гостроактуальною проблемою вікової та педагогічної психології. Звуженість соціального оточення в інтернатних закладах, брак соціально-адекватних моделей статеворольової поведінки, недостатня психолого-педагогічна підготовленість вихователів до роботи з депривованими дітьми створюють несприятливі умови для розвитку у них психологічної готовності до самостійного життя та створення сімї. Проте спеціальних досліджень, метою яких було б комплексне вивчення усіх аспектів психологічної готовності до шлюбу та сімї вихованців загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, раніше не проводилось. Робота була складовою низки грантових програм, як-то: “Адаптація дітей-сиріт до самостійного життя у сімї та суспільстві” (реєстраційний номер САР-U00-S1-26 Альянс Партнерства Каунтерпарт), “Підтримка та збереження репродуктивного здоровя дітей-сиріт, планування родини” (реєстраційний номер СІ-U01-H1-16 Каунтерпарт Інтернешнл), “Соціально-психологічні фактори формування ґендерних орієнтацій депривованих підлітків” (реєстраційний номер CUGF-01/02-15, Канадсько-український ґендерний фонд).Перший розділ “Теоретичні підходи до проблеми психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до самостійного життя” присвячено аналітичному огляду теоретичних та експериментальних досліджень з питань формування особистості в умовах депривації, впливу деприваційних умов виховання на образ Я та специфіку його формування у вихованців інтернатних закладів, особливостям ґендерної та сексуальної поведінки юнаків та дівчат, позбавлених батьківського піклування. Готовність до будь-якої діяльності у сучасній філософській, психологічній та педагогічній літературі повязується з рівнем розвитку особистості, який включає переконання, погляди, ставлення, мотиви, почуття, вольові та інтелектуальні якості, знання, вміння, настановлення, налаштованість на певну поведінку (Ю. Основною вимогою для включення у вибірку 109 старшокласників загальноосвітньої школи була відсутність деприваційних умов виховання у батьківській сімї: наявність батька та матері, інших кровних родичів (братів, сестер, бабусь, дідусів), сприятливий психологічний клімат у родині, повноцінна батьківсько-дитяча взаємодія. Експериментальне дослідження мотиваційно-ціннісного компоненту засвідчило, що основу життєвої концепції вихованців інтернатних закладів складають ті термінальні цінності, які у власній долі депривованих юнаків та дівчат реалізувались далеко не повною мірою (що зумовило відповідне рангове місце R) : “здоровя” (RTI), “щасливе сімейне життя” (RTII), “матеріально забезпечене життя” (RTIII), “цікава робота (RTIV)”. Порівняння даних за шкалою інтернальності у сфері сімейних взаємин засвідчує, що депривовані юнаки та дівчата не вважають себе здатними впливати на значущі ситуації, які виникають у родині, і не готові взяти на себе відповідальність за події, які відбуваються у сімейному житті (Ісв: t=2,63, р<0,01), що підкреслює їхню психологічну неготовність до налагодження конструктивних взаємин із партнером у шлюбі.