Специфіка професійно-управлінського самовизначення та особливості його здійснення особистістю на допрофесійних етапах. Структура психологічної готовності до професійно-управлінського самовизначення та умови її формування в студентів університетів.
Аннотация к работе
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИРобота виконана в Інституті психології імені Г.С.Костюка АПН України. КАРАМУШКА Людмила Миколаївна, Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України, лабораторія організаційної психології, завідувач Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор СОЛОДУХОВА Ольга Георгіївна, Славнський державний педагогічний університет, факультет управління гуманітарними інфраструктурами, декан, кафедра психології та соціальної педагогіки, завідувач кандидат психологічних наук, доцент ТУРИНІНА Олена Леонтіївна, Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), кафедра психології, заступник завідувача Захист відбудеться 5 березня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м.Київ, вул.Разом із тим, аспект професійно-управлінського самовизначення та готовності до нього особистості не знайшов висвітлення в розробках психологів. Але допрофесійне становлення особистості керівника та професійно-управлінське самовизначення в цей період досліджувалось ученими лише фрагментарно у таких контекстах: педагогічне управління (М.Р.Бітянова, С.Д.Максименко, В.О.Сластьонін, Т.Д.Щербан); підготовка керівника у ВНЗ (О.Г.Романовський, Л.М.Шипіліна); психологічна підтримка управлінського резерву в організаціях (Є.Г.Молл, Л.Г.Почебут, А.В.Філіппов, В.А.Чикер). Таким чином, актуальність і недостатня розробленість проблеми професійно-управлінського самовизначення керівника освіти та психологічної готовності до нього на допрофесійних етапах становлення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження. Мета дослідження: розкрити специфіку професійно-управлінського самовизначення та особливості його здійснення особистістю на допрофесійних етапах, визначити структуру психологічної готовності до професійно-управлінського самовизначення та психолого-педагогічні умови її формування в студентів педагогічних університетів. 4)визначити психологічні умови становлення психологічної готовності студентів педагогічних університетів до професійно-управлінського самовизначення та розробити систему психологічних заходів розвивального характеру для оптимізації їх професійно-управлінського самовизначення.Під час навчання у педагогічному університеті професійно-управлінська спрямованість (індивідуальна система ставлень до управління) та наміри управлінського зростання лише оформляються, і тому доцільно говорити лише про готовність до професійно-управлінського самовизначення студентів. Виходячи з цього, психологічна готовність до професійно-управлінського самовизначення студентів педагогічних університетів розуміється як стійке системне психологічне утворення, що характеризує вибіркову, прогнозуючу активність особистості при підготовці та вирішенні завдання професійно-управлінського самовизначення на допрофесійному етапі. У її структурі виділено чотири взаємоповязані компоненти: а) мотиваційно-смисловий, який забезпечує ініціацію процесу професійно-управлінського самовизначення та динаміку його розгортання; б) когнітивний компонент, який здійснює інтеграцію уявлень про різні аспекти управлінської діяльності, визначає розуміння сутності управлінської діяльності в освіті та її вимог до особистості, осмислення та узагальнення досвіду при взаємодії з різними управлінськими системами; в) рефлексивний компонент, який забезпечує усвідомлення власних цілей, цінностей, можливостей і обмежень в управлінні, співвіднесення їх із ціннісно-нормативною структурою управлінської діяльності в освіті, а також точне прогнозування наслідків вибору управлінської діяльності для розвитку власної особистості; г) саморегулятивний компонент, який визначає здатність людини протистояти тиску зовнішніх обставин, самостійно, відповідально, з опорою на власні можливості розвязувати проблеми розвитку управлінської карєри в освіті. По-друге, встановлено, що студенти стереотипно відображають управлінську діяльність; їм властива розірваність уявлення про соціальне управління: педагогічний аспект (управління навчально-пізнавальною діяльністю, спілкуванням, засвоєнням, розвитком учнів), менеджерсько-професійний аспект (особливий вид професійної діяльності), адміністративний аспект (господарчо-розпорядницька діяльність) та соціально-політичний аспект (управління суспільними процесами та розширення сфери соціального впливу й відповідальності).