Оцінка рівнів розвитку психологічної готовності керівників закладів середньої освіти до прийняття управлінських рішень. Ключові чинників, які впливають на її становлення. Розробка навчального тренінгу-семінару з формування психологічної готовності.
Аннотация к работе
Мета дослідження - визначити зміст, структуру та рівень розвитку психологічної готовності керівників закладів середньої освіти до прийняття управлінських рішень та чинники, що впливають на її становлення, а також обґрунтувати психологічні умови формування психологічної готовності керівників закладів середньої освіти до прийняття управлінських рішень. Основними психологічними умовами формування психологічної готовності керівників закладів середньої освіти до прийняття управлінських рішень є: а) оволодіння керівниками знаннями про психологічні особливості прийняття управлінських рішень; б) оволодіння керівниками відповідними вміннями та навичками прийняття управлінських рішень; в) визначення та осмислення керівниками власних особистісних якостей, що впливають на ефективність прийняття управлінських рішень; г) усвідомлення керівниками основних мотивів прийняття управлінських рішень. Проаналізувати психологічні особливості процесу прийняття управлінських рішень керівниками закладів середньої освіти, визначити зміст і структуру психологічної готовності керівників закладів середньої освіти до прийняття управлінських рішень; Особливу увагу приділено аналізу феноменів «управлінське рішення», «структура прийняття управлінського рішення», «психологічна готовність керівників закладів середньої освіти до прийняття управлінських рішень». Представлено структуру психологічної готовності керівників закладів середньої освіти до прийняття управлінських рішень, яка включає такі компоненти: а) когнітивний (сукупність знань про психологічні особливості прийняття управлінських рішень); б) операційний (сукупність управлінських умінь та навичок, необхідних для ефективного прийняття управлінських рішень у різноманітних управлінських ситуаціях); в) особистісний (сукупність особистісних характеристик керівника, які впливають на процес прийняття управлінських рішень); г) мотиваційний (сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням процесу прийняття управлінських рішень).Психологічна готовність керівників закладів середньої освіти до прийняття управлінських рішень - це комплекс знань, умінь та навичок, особистісних якостей та мотивів, які забезпечують прийняття керівником ефективних управлінських рішень. Психологічної готовність керівників закладів середньої освіти до прийняття управлінських рішень включає такі основні компоненти: а) когнітивний (сукупність знань про психологічні особливості прийняття управлінських рішень); б) операційний (сукупність управлінських умінь та навичок, необхідних для ефективного прийняття управлінських рішень у різноманітних управлінських ситуаціях); в) особистісний (сукупність особистісних характеристик керівника, які впливають на процес прийняття управлінських рішень); г) мотиваційний (сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням процесу прийняття управлінських рішень). Дослідження показало, що майже половина опитаних керівників мають тією чи іншою мірою труднощі в прийнятті управлінських рішень та відзначають значущість для прийняття управлінських рішень не лише обєктивних («соціально-економічний розвиток країни» «рівень матеріально-технічного забезпечення закладу освіти», «складність проблеми, яку необхідно розвязувати» та ін.), але й субєктивних («рівень компетентності керівника», «організаторські здібності керівника», «ставлення керівника до проблеми», «рівень компетентності персоналу», «особливості соціально-психологічного клімату в колективі» та ін.) чинників. Дослідження рівня розвитку когнітивного компонента психологічної готовності керівників закладів середньої освіти до прийняття управлінських рішень засвідчило, що в цілому керівники мають недостатній рівень його розвитку. Дослідження особистісного компонента психологічної готовності керівників закладів середньої освіти до прийняття управлінських рішень засвідчило, що лише незначна частина опитаних (3,4 %) проявляють високий рівень його розвитку, тобто гармонійно поєднують характеристики авторитарно-одноосібного та одноосібно-демократичного стилю керівництва, залежно від конкретних управлінських ситуацій, стосовно яких їм необхідно прийняти певні управлінські рішення.