Розвиток індивідуальних здібностей учнів в навчально-трудовій та ігровій діяльності. Формування початкових загальнотрудових знань, умінь, здатності до взаємодії з іншими в процесі різних видів діяльності. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання.
Аннотация к работе
ФОРМУВАННЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИТому, важливим постає завдання формування профорієнтаційної компетентності в учнів загальноосвітніх навчальних закладів починаючи з перших класів, що буде сприяти активному, мобільному, свідомому, обґрунтованому особистісно-зорієнтованому професійному самовизначенню випускників школи. Вона є інтегрованою, динамічною науково-практичною системою взаємодії особистості і суспільства (різноманітною на різних вікових етапах розвитку людини), яка обєднує процеси пізнання і аналізу професій, діагностики психофізіологічних якостей особистості, самоаналізу, самовиховання, професійних проб, вибору або перевибору певного виду трудової діяльності чи конкретної професії, адаптації в професії і тим самим забезпечує формування у молоді професійної перспективи, тобто планування та здійснення особистісного професійного і карєрного розвитку. [5] Цим і обумовлюється зміст профорієнтаційної компетенції учнів, яка розглядається як сукупність знань, умінь та індивідуальних особливостей (рис) у межах змісту професійної орієнтації, необхідних для виконання особистістю певних дій з метою розв’язання проблеми професійного самовизначення. Результатом профорієнтаційної підготовки учнів 1-4-х класів, а отже і їх профорієнтаційної компетентності, повинні бути сформовані в них уявлення про предметно-перетворювальну діяльність людини та світ професій, позитивне ставлення до себе, суспільства, пращ, професійної діяльності та навколишнього середовища [1; 5; 16]. На початковому (пропедевтичному) етапі, який охоплює дошкільний вік і 1-4 класи, передбачається: ознайомлення дітей з деякими професіями; формування поваги до працівників, емоційно забарвленого позитивного ставлення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості; діагностика задатків, створення умов для реалізації здібностей дітей, проведення консультацій з батьками стосовно розвитку їх дітей; формування початкових загально трудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими в процесі діяльності, виховання загальної культури праці шляхом залучення до посильних видів трудової діяльності [5; 16; 20].