Характеристика соціально-психологічних чинників професійної діяльності працівників соціономічних професій, особливості процесу становлення стресостійкості. Знайомство з показниками стресостійкості студентів експериментальної та контрольної груп.
Аннотация к работе
Формування професійної стресостійкості майбутніх фахівців соціономічних професійНа основі аналізу результатів емпіричного дослідження обґрунтовано ефективність тренінгової програми та зроблено висновок про доцільність її застосування для формування професійної стресостійкості майбутніх фахівців соціономічних професій у процесі професійної підготовки. Сучасний стан проблеми свідчить про необхідність комплексного вивчення процесу становлення професійної стресостійкості майбутніх фахівців соціономічних професій та розробки програми її формування. Контрольну групу склали ще 48 студентів, які не брали участі в тренінгових заняттях з різних причин (відсутність вільного часу, віддаленість проживання та ін.). Статистичний аналіз дав нам можливість простежити як кількісні, так і якісні зміни, які відбуваються зі студентами в процесі формування професійної стресостійкості, а також перевірити доцільність уведення в навчально-виховний процес вищих та середніх навчальних закладів спеціальної тренінгової програми, спрямованої на підвищення професійної стресостійкості студентів. Якщо в першому контрольному зрізі у всіх досліджуваних нами групах виявлено показники, що свідчили про адаптивний рівень стресу, то показники контрольних груп другого зрізу істотно зросли і вказують на середній рівень стресу, в той час як в експериментальних групах вони знизились і свідчать про низький рівень стресу.На основі узагальнення викладеного вище можна зробити такі висновки: У результаті проведення тренінгових занять із формування професійної стресостійкості у студентів експериментальних груп відбувалися зміни в напрямку зростання рівня стресостійкості студентів, зниження рівня психічної напруги і схильності до впливу стресогенних факторів та застосування конструктивних копінг-стратегій, тобто підвищився рівень і якість способів реагування у стресогенних ситуаціях, тоді як у контрольних групах статистичних відмінностей не виявлено або ж істотні зміни відбулися в напрямку зниження рівня стресостійкості студентів, зростання рівня психічної напруги і схильності до впливу стресогенних факторів та застосування деструктивних копінг-стратегій.