Роль виробничої практики у формуванні професійно-практичної компетентності інженерів-педагогів та сучасні проблеми її організації. Розробка моделі формування професійно-практичної компетентності інженерів-педагогів в умовах виробничої практики.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИРобота виконана в Республіканському вищому навчальному закладі «Кримський інженерно-педагогічний університет», Міністерство освіти і науки України, м. Науковий керівник - доктор педагогічних наук, доцент Тархан Лєнуза Запаївна, Республіканський вищий навчальний заклад «Кримський інженерно-педагогічний університет», завідувач кафедри технології і конструювання швейних виробів Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Амеліна Світлана Миколаївна, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри філології кандидат педагогічних наук, доцент Гриценок Інна Антонівна, Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти», доцент кафедри професійного навчання Захист відбудеться «8» квітня 2010 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.18 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м.Підготовка інженерів-педагогів у вищих навчальних закладах України регламентується відповідним законодавством, що ґрунтується на Конституції України і включає Закони України «Про освіту» (1996 р.), «Про професійно-технічну освіту» (1998 р.), Концепцію державного стандарту професійно-технічної освіти (1999 р.), Державну національну програму «Освіта» («Україна ХХ? століття») (2000 р.), Державну цільову комплексну програму «Вчитель» (2002 р.), Концепцію професійно-педагогічної підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей (2005 р.) та інші нормативно-правові акти, а також Конвенцію МОП «Про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів» № 142 (1975 р.), Конвенцію ЮНЕСКО «Про технічну і професійну освіту» (1998 р.), Болонську декларацію, міжнародні стандарти якості. Це спонукає до окремого дослідження механізмів формування професійно-практичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів. Оволодіти складовими професійно-практичної компетентності в процесі одержання освіти в навчальному закладі студенти мають можливість під час виробничої практики. Однак, не обґрунтовано й теоретично не розроблено цілісну систему підготовки інженерів-педагогів в умовах виробничої практики, не визначено професійні вимоги, що повинні формувати їхню професійно-практичну компетентність як інженерів, які успішно можуть працювати у виробничій сфері; як педагогів, які зможуть забезпечити навчальний процес із виробничого навчання та низки інших спеціальних дисциплін професійно-технічних навчальних закладів. Наукова новизна одержаних результатів: - вперше розроблено теоретичні та методичні засади формування професійно-практичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів в умовах виробничої практики; обґрунтовано модель формування професійно-практичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів;У другому розділі «Науково-методичні передумови формування професійно-практичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів» здійснено діагностику сучасного стану та вимог до виробничої практики, розроблено модель формування професійно-практичної компетентності інженерів-педагогів, а також обґрунтовано критерії і показники рівнів сформованості професійно-практичної компетентності. Виявлено взаємодію субєктів і обєктів у навчальній і виробничій діяльності, а саме: студент, у виробничому середовищі реального підприємства використовує теоретичні знання, отримані у навчальному закладі, а також уміння і навички, відпрацьовані в процесі виробничого навчання; діяльність студента на виробничій практиці скеровується інструкціями і завданнями викладача - керівника практики; безпосереднє керівництво практикантом на підприємстві здійснюється інженером (або іншим фахівцем), що виступає керівником практики від підприємства. У результаті аналізу концептуальних підходів до побудови моделі формування професійно-практичної компетентності встановлено, що вона має включати компоненти професійно-практичної компетентності інженера-педагога, функції виробничої практики, навчальну і самостійну діяльність студента під час практики (рис. У запропонованій моделі формування професійно-практичної компетентності обєкт - професійно-практична компетентність - формується за її компонентами через систему практичної підготовки в умовах виробничої практики, виконуючи її базові функції. При цьому передбачається, що обєкт нерозривно повязаний із субєктом - студентом-практикантом, який, здійснюючи навчальну та самостійну діяльність на практиці, реалізує її функції, що сприяє формуванню професійно-практичної компетентності.На основі аналізу педагогічної, психологічної, методичної літератури з проблеми дослідження виявлено сучасні підходи до формування професійно-практичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів.