Зміст і завдання сучасної вищої юридичної освіти. Концептуальні засади правової свідомості юриста. Особливості формування правосвідомості майбутніх юристів в умовах становлення українського громадянського суспільства та реформування провідних інститутів.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукОфіційні опоненти:,доктор юридичних наук, доцент ГРИЩУК Оксана Вікторівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри теорії та філософії права, кандидат юридичних наук, доцент САВЧУК Сергій Вікторович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, доцент кафедри теорії та історії держави і права. Захист дисертації відбудеться «16» квітня 2010 р. о 1300год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.725.02 у Львівському державному університеті внутрішніх справ за адресою: 79007, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного університету внутрішніх справ за адресою: 79007, м.Львів, вул.Звідси - необхідність саме філософського обґрунтування юридичної системи освіти, в якій трансляція соціального досвіду поєднується із пошуком нових правових пріоритетів взаємовідносин, їх альтернативності та варіативності в контексті прагнення до створення належного науково-освітнього простору формування культури майбутніх юристів. Такими субєктами мають стати, зокрема, нові покоління фахівців із вищою юридичною освітою, оскільки саме ці соціально-професійні групи, як правило, володіють такими ресурсами, як спеціально-юридичний професіоналізм, культура тощо. Тому особливої уваги потребує філософсько-правове дослідження фахової діяльності з організації та постійного вдосконалення процесу формування професійної культури майбутніх юристів. Однак поза сферою вивчення залишилося філософсько-правове дослідження проблеми формування професійної культури майбутніх юристів. Для вирішення поставлених завдань використано комплекс методів, серед яких: загальнонаукові - для постановки проблеми дисертаційного дослідження, визначення його основних напрямів; емпіричні - для визначення стану професійної підготовки студентів і розробки практичних заходів щодо реалізації авторської моделі процесу формування професійної культури майбутніх юристів; проведено педагогічний експеримент - для виявлення специфіки професійної підготовки майбутніх юристів; здійснено контент-аналіз - для обробки результатів дослідження з метою аналізу отриманих результатів на теоретичному та організаційно-методичному рівнях та їх узагальнення.«Мета і завдання вищої юридичної освіти» на основі теоретичного аналізу джерел показано, що надзвичайної актуальності проблема сталого розвитку університетської освіти набуває в контексті її інтеграції у Болонський процес, оскільки полягає в адаптації вітчизняної вищої освіти до загальноєвропейського освітньо-науково-культурного простору з одночасним збереженням та розвитком здобутків і пріоритетів національної системи освіти. Серед основних напрямів реформування вітчизняної системи юридичної освіти актуальними визнано: розробку й удосконалення, відповідно до Конституції України та законів держави, нормативної бази для забезпечення функціонування єдиної системи юридичної освіти; прогнозування державної потреби в юридичних кадрах різних освітньо-кваліфікаційних рівнів і визначення оптимальної мережі навчальних закладів, що здійснюють підготовку юристів, виходячи з потреб регіонів; чітке визначення змісту юридичної освіти; співвідношення загальнотеоретичної та прикладної підготовки; визначення державних стандартів юридичної освіти й підготовки фахівців за цією спеціальністю; створення чіткої системи набуття правових знань. «Теоретичний зміст професійної культури майбутніх юристів» містить огляд філософської літератури, що стосується проблем культури, та професійної культури зокрема. Проаналізовано філософські підходи до визначення поняття «культура»; професійну культуру юриста розглянуто як комплексно-прикладну юридичну науку, що складається із системи знань про різні види культур, які необхідні юристові в його професійній діяльності (правова, політична, естетична, психологічна та ін.); правову деонтологію, правову етику розглянуто з точки зору філософських категорій (особливе, загальне та одиничне). «Структурно-функціональний аналіз поняття професійної діяльності юриста» доведено, що діяльність юриста є специфічним різновидом професійної діяльності; фахівці з юридичною освітою становлять основу кадрового забезпечення побудови правової держави, мають важливе соціальне призначення, несуть відповідальність за дотримання прав і свобод громадян тощо.