Головні педагогічні умови, основні принципи та технологія формування професійно-комунікативної компетенції магістранта технічної спеціальності у процесі вивчення експериментального інтегрованого спецкурсу "Основи науково-технічного редагування".
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Роботу виконано в Інституті вищої освіти Національної академії педагогічних наук України. ОНКОВИЧ Ганна Володимирівна, Інститут вищої освіти НАПН України, завідувач відділу теорії та методології гуманітарної освіти. Захист відбудеться „12” травня 2011 р. о 14-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти НАПН України за адресою: 01014, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти НАПН України (01014, м.Реформування вищої освіти України, усвідомлення необхідності принципово нової якості підготовки фахівців до майбутньої професійної діяльності у суспільстві втілено в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законі Україні „Про вищу освіту”, Державній національній програмі „Освіта. У підготовці магістрантів технічного профілю з високим рівнем професіоналізму виникають суперечності між вимогами суспільства до рівня кваліфікації фахівця та його недостатньою підготовленістю, між необхідністю удосконалення гуманітарної, фахової складової магістранта й відсутністю освітньо-наукових програм, підвищенням ефективності професійної підготовки та недостатнім науково-методичним забезпеченням професійно-комунікативного компонента підготовки магістрантів. Фундаменталізація змісту навчання досягається розширенням і поглибленням міждисциплінарних знань фахівця, орієнтованих на вирішення проблемних ситуацій у науковій, фаховій діяльності; підвищенням рівня сформованості методів пізнавальної, професійної, комунікативної та аксіологічної діяльності; забезпеченням синтезу природничо-наукового й гуманітарного знання. Аналіз наукової літератури дає змогу виокремити такі напрями досліджень із проблеми формування професійно-комунікативної компетенції фахівця: проблеми компетентнісного підходу (І. Пошук резервів поліпшення підготовки магістрантів технічних спеціальностей до професійної діяльності, запит соціуму на фахівців, які мають не лише ґрунтовні спеціальні знання, а й володіють нормами професійної мови, основами творення текстів науково-технічного спрямування, редагування, активно включаються в творчий процес міжособистісного наукового, професійного дискурсу, привернув увагу до означеної проблеми, що й визначило тему дослідження: „Формування професійно-комунікативної компетенції магістрантів технічних спеціальностей у вищих навчальних закладах”.У першому розділі - „Проблеми формування професійно-комунікативної компетенції магістрантів технічних спеціальностей в теорії та практиці” - проаналізовано вітчизняну та зарубіжну педагогічну, психологічну та навчально-методичну літературу з проблеми дослідження; означені базові поняття дослідження („компетенція”, „компетентність”, „комунікативна компетенція”, „професійна компетентність”); проаналізовано специфіку підготовки магістрантів технічних спеціальностей, її загальні та особливі характеристики. Вивчення науково-педагогічної літератури дало підстави вважати, що професійно-комунікативна компетенція (ПКК) - це здатність особистості мобілізувати професійно-комунікативні знання, вміння та навички, набуті в процесі вивчення фахових, гуманітарних наук, рідної та іноземних мов для пошуку, оброблення, використання інформації, творення текстів, вирішення професійних, наукових, комунікативних проблем у конкретній професійній ситуації. Узагальнення педагогічних досліджень щодо формування професійно-комунікативної компетенції магістрантів технічних спеціальностей засвідчили, що дана проблема залишається невирішеною, й потребує визначення структури професійно-комунікативної компетенції магістрантів технічних спеціальностей, обґрунтування педагогічних умов, експериментальної перевірки моделі формування професійно-комунікативної компетенції магістрантів технічних спеціальностей. У другому розділі - „Педагогічне забезпечення процесу формування професійно-комунікативної компетенції магістрантів технічних спеціальностей” - представлено організаційні етапи та експериментальну базу дослідження; наведено методику дослідження; обґрунтовано головну передумову формування професійно-комунікативної компетенції - сформованість мовної особистості (мовну особистість розглядаємо як складову особистості, що визначає мисленнєво-мовленнєву діяльність індивіда за допомогою свідомості, світогляду і мовної картини світу), а також спроектовано та теоретично обґрунтовано модель формування професійно-комунікативної компетенції магістрантів технічних спеціальностей. На першому етапі (2006-2008 рр.