Актуальність і специфіка проблеми професійної комунікативної компетентності соціального працівника у психолого-педагогічній науці. Особливості функціоналу робітників та обґрунтування його впливу на якість формування професіональних комунікативних умінь.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукУточнено поняття “професійна комунікативна компетентність”. Окреслено взаємозвязок між особливостями соціальної роботи і якістю володіння комунікативними уміннями, що лежать в основі формування професійної комунікативної компетентності. Розроблено модель професійної комунікативної компетентності майбутніх соціальних працівників. Підвищення ефективності формування професійної комунікативної компетентності майбутніх соціальних працівників в умовах педагогічного університету забезпечувалося завдяки дотриманню соціально-педагогічних умов: впровадження розробленої моделі з урахуванням методологічних вимог до категорії “компетентність”; використання особистісного підходу як базової ціннісної орієнтації; координації методів і технологій формування професійної комунікативної компетентності, які відповідають вимогам майбутньої спеціальності. Теоретически обоснованы и разработаны социологические, психолого-педагогические подходы к пониманию “компетентность”, “профессиональная компетентность”, “коммуникативная компетентность”, а также дан анализ состояния проблемы в педагогической практике, что предусматривает построение модели профессиональной коммуникативной компетентности будущих социальных работников.Значущість соціальної роботи помітно зростає завдяки інституціалізаційній формі впливу на процес соціальної адаптації людей, формування їх потреб, цілей, можливостей самореалізації у всіх сферах особистісної і соціальної діяльності. Закономірно, що за такої ситуації постала потреба у пошуках нових рішень у царині вищої освіти, зростання уваги до особливостей соціальної роботи загалом і професійних якостей соціального працівника зокрема. Оскільки науково обґрунтована система професійної освіти орієнтується на розвиток кожної особистості в соціумі та оновлення багатьох сфер її життєдіяльності, то результати її функціонування залежать від ефективної реалізації такої якості професіоналізму, як комунікативна компетентність. У цьому контексті проблема професіоналізму майбутніх спеціалістів соціальної сфери стимулювала прийняття відповідних указів, розробку етичного кодексу, механізмів відбору спеціалістів, технологій і шляхів оптимізації процесу підготовки студентів до соціальної роботи, державного галузевого стандарту зі спеціальності “Соціальна робота”, в якому представлена професіограма і освітньо-кваліфікаційна характеристика соціального працівника. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що педагогічний процес підготовки соціальних працівників буде сприяти успішному формуванню професійної комунікативної компетентності у студентів за умови: впровадження розробленої моделі професійної комунікативної компетентності соціального працівника як його інтегрованої характеристики з урахуванням методологічних вимог до категорії “компетентність” та її формування; використання особистісного підходу як базової ціннісної орієнтації, що визначає стратегію взаємодії викладача і студента; координації методів і технологій формування професійної комунікативної компетентності, які відповідають вимогам майбутньої спеціальності та сучасним підходам до професійної підготовки фахівців у вищому навчальному педагогічному закладі.У першому розділі „Теоретико-методологічні основи формування професійної комунікативної компетентності соціальних працівників” розкрито теоретико-методологічні основи вивчення специфіки проблеми професійної комунікативної компетентності соціального працівника, висвітлено її роль як складової і як базової характеристики професіоналізму, розроблено модель професійної комунікативної компетентності соціального працівника на основі методологічних вимог до категорії “компетентність” та її формування, описано її структурні складові, вказано на значущість комунікативної компетентності при виконанні функцій соціального працівника в структурі підготовки спеціаліста, проаналізовано особливості впливу діяльності соціального працівника на процес якісного формування професійної комунікативної компетентності особистості в умовах вищого педагогічного навчального закладу. Дослідження даної проблематики здійснювалось на основі аналізу підходів до визначення поняття “професійна комунікативна компетентність” у психолого-педагогічній літературі, розкрито сутність понять “компетентність”, „професійна компетентність”, „комунікативна компетентність”. Дане твердження дає нам право розглядати комунікативну компетентність як професійну комунікативну компетентність соціального працівника. Це вимагає високого рівня сформованості у соціальних працівників професійної комунікативної компетентності, яку ми визначаємо як комплекс комунікативних знань та мовленнєвих умінь, навичок як базового компонента, а також прояву емпатії, рефлексії, креативності, оволодіння якими дозволяє майбутньому соціальному працівникові адекватно користуватися усіма засобами комунікації (як вербальної, так і невербальної) у спілкуванні з клієнтом.