Сортові особливості росту урожаю гороху залежно від доз мінеральних добрив та систем захисту. Формування показників фотосинтетичної продуктивності посівів рослин. Розвиток симбіотичного апарату і рівнів біологічної фіксації атмосферного азоту сортами.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ГОРОХУ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИНауковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Петриченко Василь Флорович,директор Інституту кормів УААН Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, доцент Лихочвор Володимир Володимирович,завідувач кафедри рослинництва Львівського державного аграрного університету Мінагрополітики України кандидат сільськогосподарських наук Камінський Віктор Францович, заступник директора Інституту землеробства УААН, завідувач лабораторії інтенсивних технологій зернобобових і крупяних культур Кабінету Міністрів УКРАЇНИЗАХИСТ дисертації відбудеться “22” березня 2006 р. о 12 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті ЗЕМЛЕРОБСТВАУААН.На сучасному етапі розвитку АПК України виробництво власних білкових ресурсів є однією із найважливіших проблем, вирішення якої прямо повязано зі ступенем насичення польових сівозмін бобовими культурами та розробкою нових і удосконаленням існуючих технологій їх вирощування. Поряд з цим горох має важливе агротехнічне значення як азотфіксуюча бобова культура і спроможний фіксувати до 30-70 кг/га біологічного азоту за умови обробки насіння активними штамами бульбочкових бактерій. Нині відчувається гострий дефіцит ресурсного забезпечення у технологіях вирощування, тому не завжди вдається реалізувати генетичний потенціал, закладений у сортах зернобобових культур, зокрема і гороху. Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами.Дослідження по темі дисертаційної роботи виконувалися за тематичними планами науково-дослідних робіт Інституту кормів УААН згідно з науково-технічною програмою “Кормовиробництво” (номер державної реєстрації 0198U001084). виявити сортові особливості росту, розвитку та формування урожаю гороху залежно від доз мінеральних добрив та систем захисту;Проведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і закордонних вчених в області біології культури гороху та особливостей технології її вирощування. Дослідження по вивченню формування продуктивності інтенсивних сортів гороху залежно від впливу технологічних прийомів вирощування проводили в умовах правобережного Лісостепу України на базі Верхівського сільськогосподарського технікуму. Передбачалось вивчення особливостей формування врожаю та якості зерна сортами гороху залежно від впливу систем захисту рослин та доз мінеральних добрив в умовах Правобережного Лісостепу України. Протягом вегетаційного періоду гороху проводили наступні дослідження рослин і грунту: - фенологічні спостереження за ростом і розвитком гороху проводили за "Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур (1983)” і "Методикою проведення досліджень по кормовиробництву (1998)". Відмічали основні фази росту і розвитку рослин: за початок фази приймали наявність її не менше як у 10 % рослин, за повну - у 75 % рослин;Встановлено, що в середньому тривалість вегетаційного періоду гороху Люлинецький короткостебельний на контрольному варіанті досліду, де вносили Р60К60, а насіння обробляли регулятором росту емістим С і активним штамом бульбочкових бактерій Rhizobium Leguminosarum, становила 85 днів. За додаткового удобрення посівів N60 до сівби або роздрібного внесення азотних добрив N30 до сівби та N30 у фазі бутонізації тривалість вегетаційного періоду зростала не суттєво - на 1-2 дні. Виявлено, що тривалість вегетаційного періоду сортів гороху зростала на 1-2 дні при застосуванні інтенсивної системи захисту рослин від шкодочинних обєктів. Відмічено залежність, що характеризується скороченням вегетативного періоду на 1-2 дні та подовженням генеративного - на 2-3 дні при застосуванні роздрібного внесення азотних добрив на фоні інтенсивної системи захисту. На цих же варіантах досліду густота стояння рослин у фазі повного цвітіння складала 121-124, а у фазі повної стиглості - 120-122 шт/м2, в той час як на контролі ці показники відповідно складали 114-117 та 111-114 шт/м2.Максимальні показники площі листкової поверхні у сорту Люлинецький короткостебельний(48,3 тис. м2/га)формувались у варіантах із роздрібним внесенням азотних добрив на фоні інтенсивної системи захисту. Так, у сорту Люлинецький короткостебельний, максимальні рівні чистої продуктивності фотосинтезу - 6,17-7,60 г на м2 за добу спостерігались у період від повних сходів до повної бутонізації (рис. Зміст варіантів: Звичайна система захисту: 1 - Р60К60 емістим С інокуляція (фон); 2 - фон N60 до сівби; 3 - фон N30 до сівби N30 у фазі бутонізації; Інтенсивна: 4 - фон N30 до сівби N30 у фазі бутонізації. Нами встановлено, що роздрібне внесення азотних добрив на фоні інтенсивної системи захисту посівів сприяло формуванню найвищих показників ЧПФ у всіх сортів гороху.