Продуктивні якості свиней порід дюрок української селекції, великої білої і гемпшир імпортної селекції, при прямому і реципрокному схрещуванні. Особливості формування м’ясних якостей в динаміці росту. Оцінка відтворювальних якостей свиноматок і кнурів.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНИХ ЯКОСТЕЙ СВИНЕЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ МЯСНИХ ГЕНОТИПІВ ПРИ ЧИСТОПОРОДНОМУ РОЗВЕДЕННІ ТА СХРЕЩУВАННІРобота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений працівник сільського господарства України Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений діяч науки та техніки України Агапова Євгенія Михайлівна, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва і переробки продукції тваринництва Захист дисертації відбудеться „11” травня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, Херсон, вул.Виходячи з цих передумов, слід вважати актуальними дослідження, які спрямовані на вивчення формування відгодівельних та мясних якостей свиней породи дюрок української селекції, свиней великої білої породи і породи гемпшир імпортної селекції при чистопородному розведенні та схрещуванні. Метою досліджень було комплексне вивчення продуктивних якостей свиней порід дюрок української селекції, великої білої і гемпшир імпортної селекції, при прямому і реципрокному схрещуванні та вивчення особливостей формування мясних якостей в динаміці росту. свиня кнур порода Вперше проведено комплексне порівняльне вивчення формування продуктивних якостей в динаміці росту свиней породи дюрок української селекції, свиней великої білої породи і породи гемпшир імпортних генотипів при чистопородному розведенні і схрещуванні. Використання запропонованих виробництву ефективних варіантів поєднань тварин породи дюрок української селекції і гемпшир американської селекції з великою білою породою імпортних генотипів сприяло підвищенню маси поросят у віці 2 місяця на 0,51…1,89 кг, скороченню віку досягнення живої маси 100 кг на 3…14 днів, збільшенню виходу мяса з туші на 0,70…3,28%, вартість додаткової продукції при реалізації мяса становила 30,26…73,10 грн. Експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом 2002-2005 років в умовах племзаводу з розведення свиней породи дюрок української селекції і племрепродуктора з розведення свиней великої білої породи імпортної селекції СВК “Агрофірма “Миг-Сервіс-Агро” Новоодеського району Миколаївської області, в лабораторіях кафедри спеціальної зоотехнії Миколаївського державного аграрного університету, обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, клініко-діагностичної лабораторії міської лікарні №4, забійно-переробному цеху СВК “Агрофірма “Миг-Сервіс-Агро”.Матки породи дюрок української селекції в поєднанні з кнурами великої білої породи імпортної селекції відмічалися більшим показником великоплідності - 1,34 кг, і перевищували аналогів І групи на 8,2% (Р>0,999). Найбільший процент збереженості поголівя мали матки IV дослідної групи - 89,69%, найменше значення цього показнику було у свиноматок V групи і дорівнювало - 81,37%. За всі вікові періоди більш високими показниками живої маси характеризуються помісні генотипи ІІІ, IV і V дослідних груп, у 6-місячному віці їх жива маса становила: 105,45 кг, 103,96 кг та 109,74 кг, відповідно, і перевищували контроль на 7,1%, 5,6%, 11,4% (Р>0,999). За результатами контрольної відгодівлі отримано результати середньодобових приростів молодняку у І групі на рівні 767 г (720...790 г), ІІ групи на рівні - 770 г (730...815 г), ІІІ групи - 804 г (780...830 г), IV групи - 791 г (775...805 г), V - 812 г (770...900 г). Внаслідок таких процесів у збільшенні площ ”мязового вічка” і сала, що прилягає до нього, індекс мясності з підвищенням живої маси зменшувався, але зберігався на відносно високому рівні, і складав при живій масі 100 кг по групам в межах 1,54…1,77, і дослідні генотипи ІІ, ІІІ і V груп більш стійко зберігали інтенсивність зростання площі “мязового вічка” до 6 місячного віку.Аналіз результатів відтворювальних якостей свиноматок показав, що найвищу багатоплідність (11,90±0,48 голів) мали матки великої білої породи імпортної селекції при чистопородному розведенні. Збільшення маси гнізда у 60-денному віці у свиноматок IV дослідної групи, де материнською формою була велика біла порода, а батьківською - порода дюрок дозволило отримати більш високий показник відтворювальної якості - 125,72±1,85 бала. За всі вікові періоди більш високими показниками живої маси характеризуються помісні генотипи ІІІ, IV і V дослідних груп, у 6-місячному віці їх жива маса становила: 105,45±0,20 кг, 103,96±0,28 кг, 109,74±0,21 кг відповідно, і перевищували аналогів великої білої породи на 7,1%, 5,6%, 11,4% (Р>0,999), що зумовлено більшим рівнем абсолютних, середньодобових та відносних приростів.