Особливості фронтальних, індивідуальних, групових і колективних форм навчальної діяльності. Критерії визначення рівнів правової свідомості. Її сутність, структура, зв’язок між окремими компонентами. Комплекс методів правової освіти і виховання студентів.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Харківському державному педагогічному університеті ім. Науковий керівник: Подберезський Микола Кіндратович, доктор педагогічних наук, професор, Харківський державний педагогічний університет ім. Офіційні опоненти: Буряк Володимир Костянтинович, доктор педагогічних наук, професор, Криворізький державний педагогічний університет, ректор; Захист відбудеться "22" травня 2002 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському державному педагогічному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного педагогічного університету ім.Тому, насамперед, потребує вирішення проблема пошуку шляхів формування високого рівня правової свідомості майбутніх учителів у процесі навчальної діяльності. У педагогіці вчені розробляють різні аспекти правової освіти і виховання. Загальновідомий у психології та педагогіці закон єдності свідомості й діяльності, згідно з яким свідомість виникає, формується і виявляється у діяльності. Ця проблема може бути розвязана за допомогою вдалого вибору й поєднання форм навчальної діяльності, що якнайкраще відповідатимуть змісту освіти та її цілям. У ході наукового дослідження було зроблено припущення: ефективність формування правової свідомості студентів значно підвищиться, якщо в процесі навчальної діяльності використовувати різні форми навчальної діяльності, адекватні завданням засвоєння компонентів правової свідомості.У першому розділі "Теоретичні питання формування правової свідомості у процесі навчання студентів вищих педагогічних закладів освіти" розкривається поняття, цілі і структурні елементи правового виховання. У вищих педагогічних навчальних закладах воно переслідує подвійну мету: 1) формування високого рівня правової культури студентів; 2) оволодіння вміннями і навичками правового виховання учнів майбутніми вчителями. Автор визначає індивідуальну правову свідомість як єдність правових знань, оцінок і уявлень про право й законність, соціально-правових установок і переконань окремої особи, які, формуючись під впливом зовнішніх чинників, спрямовують її поведінку у розвязанні правових питань. У ході дослідження було зясовано, що правова свідомість складається з таких компонентів, як правові знання, оцінне ставлення до права і практики його застосування, правових установок і переконань. Отже, беручи за основу взаємодію сторін, яка включає і характер спілкування між викладачем та студентами, або між студентами, і взаємодопомогу, і взаємний обмін у процесі навчання, автор виділяє: фронтальну, індивідуальну, групову й колективну форми навчальної діяльності. правова свідомість навчальна діяльністьУ дисертації вперше досліджено вплив форм навчальної діяльності на формування компонентів правової свідомості студентів. Установлено, що рівень правової свідомості майбутніх учителів визначається тим, наскільки тісний взаємозвязок існує між її компонентами: правовими знаннями, ціннісним ставленням до права і практики його застосування, правовими установками і переконаннями. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічних досліджень зясовано, що оптимальним варіантом поєднання колективної, групової, індивідуальної та фронтальної форм навчальної діяльності студентів буде той, який відповідно до дидактичної мети і специфіки навчального матеріалу створює найкращі умови для правового навчання й виховання. У ході констатуючого експерименту встановлено, що правова освіта і виховання у вищих педагогічних навчальних закладах здійснюється, головним чином, у процесі вивчення курсів "Основи правознавства України" та "Основи конституційного права України". Більшість студентів не вміють отримані знання використовувати на практиці, давати правильну оцінку конкретним діям з точки зору вимог норм права; у значної частини студентів спостерігається розрив між знаннями, переконаннями й особистою поведінкою.Романова І.А. Правовиховна робота та рідна мова //Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. Колективні та індивідуальні форми правового виховання у вищих навчальних закладах //Теоретико-методологічні аспекти дослідження проблем соціальної педагогіки: Зб. наук. пр. Використання групової форми навчання у процесі правової освіти студентів // Теоретичні і методичні засади професійної освіти: Зб. наук. пр. На замітку викладачеві основ правознавства // Теоретичні засади педагогічного правознавства: Зб. наук.пр.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ