Стабільність розвитку громадянського суспільства в Україні за оцінками міжнародної незалежної організації. Сутність, особливості розвитку та призначення громадянського суспільства. Процес формування громадянської та політичної культури суспільства.
Аннотация к работе
Формування політичної культури в контексті розвитку громадянського суспільстваНайгострішими з них із огляду на необхідність впровадження демократичних принципів, методів і підходів є вкрай низька участь громадських організацій у процесі підготовки, публічного обговорення та прийняття політичних рішень; невиправдане зволікання з розгортанням системного інформування населення про існуючі організації громадянського суспільства та їхню діяльність; неадекватність вітчизняного законодавства про громадські організації європейським стандартам регулювання організаційно-правових засад їх функціонування та недостатність і невизначеність фінансової бази діяльності субєктів громадянського суспільства. Тож, за його даними, оцінка розвитку громадянського суспільства в Україні значно покращилася від 4,75 балів у 1998 р. до 3,00 балів у 2005 р. та 2,75 балів у 2006,2007 та 2008 роках поспіль. У той же час за іншими напрямами дослідження «Nations in Transit» її рейтинги нижчі і виглядають так: «Рейтинг демократичного розвитку» (тобто, середній загальний показник, інтегрований на основі інших) 4,25 бали, «Національне демократичне управління» 4,75 бали, «Виборчий процес» 3,00 бали, «Незалежні медіа» 3,50 бали, «Місцеве демократичне управління» 5,25 бали, «Судова система та незалежність суддів» 4,75 бали, «Корупція» 5,75 бали[2]. Аналогічний показник за 2008 р. складає у Вірменії 3,50 бали, у Грузії 3,50 бали, у Молдові 3,75 бали, у Киргизстані 4,50 бали, в Азербайджані 5,25 бали, у Казахстані 5,50 бали, Російській Федерації 5,50 бали, у Таджикистані 5,50 бали, у Білорусі 6,50 бали, у Туркменістані 7,00 балів, в Узбекистані 7,00 балів[3]. Частка громадян України, які цілком схвалювали розвиток приватного підприємництва, зменшилася до 16,3%; передачу у приватну власність дрібних підприємств схвалюють 43,7% респондентів, що свідчить про розчарування в чисто ринкових методах управління економікою держави і, як свідоцтво підвищення довіри до державного управління 46,2% вважають за необхідне поєднати державне управління і ринкові методи в управлінні економікою; лише 10,9% громадян бачать перспективними звязки України у рамках СНД; 29,3% опитаних вважають першочерговим вектором розвиток зовнішньополітичних відносин України зі східнословянським блоком (Росія, Білорусь)[6].