Становлення та розвиток політичної культури владної еліти, від 90-х років ХХ сторіччя до сьогодення. Нарис переходу від однієї суспільно-політичної системи до іншої, в умовах демократичного суспільства. Регіональні аспекти свідомості владної еліти.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукВся логіка сучасних політичних процесів, що відбуваються в Україні, а особливо процесів виборчих, невідворотно вимагає зясування того кола питань, які повязані з функціонуванням політично провідної суспільної верстви, за якою закріпилася назва «політична еліта». Дослідження владної політичної еліти особливо актуальне й цінне в Україні, яка переживає перші етапи розвитку власних політичних інститутів, «дитячі хвороби» державотворення, що супроводжуються зміною політичних цінностей, новими надіями та розчаруваннями громадян України в ними ж обраній владі. Осмислення нової, унікальної української соціокультурної та духовної ситуації, в контексті якої своєрідно «ставиться під питання» класична спадщина взагалі та її модернізований дискурс про статус еліти зокрема, поглиблює також переконання в принциповій практичній значущості дискурсу про еліту: адже його теоретична артикуляція є водночас і способом формування самої еліти, з якою небезпідставно повязується поступ України в майбутнє. Власне, вони зробили еліту предметом свого дослідження, дали їй визначення, розкрили структуру, закони її функціонування, визначили роль еліти в соціальній та політичній системі, вказали на закономірності зміни еліт. Халецька та інші, які вивчають джерела поповнення еліти, способи її формування, взаємодію старої й нової, політичної та економічної еліти, її згуртованість, вплив еліти на трансформацію суспільства.У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження сутності та політичної культури владної еліти» проаналізовано теоретичні підходи до дослідження сутності політичної культури. У підрозділі 1.1 «Гносеологічний базис владної еліти та визначення її сутності в політологічному дискурсі» автор, систематизуючи наукові джерела, доводить, що стосунки між елітами - це вияв прихованої боротьби за владу, з нею повязують головні історичні події нашого часу (державні перевороти, боротьбу за ринки, нафтові кризи тощо). У контексті сучасних політологічних досліджень автор виокремлює основні підходи до теоретичного розгляду політичної еліти: 1) позиційний, який встановлює ступінь політичного впливу тієї чи іншої особи, з огляду на її позиції в системі влади (до еліти, згідно з цим підходом, включають передовсім членів уряду, парламенту); Вона вказує, що особливої значущості набуває субєктивний чинник політичної культури (сприйняття і ставлення до політики, політичні цінності, ідеологія, національний характер, культурне середовище і т. ін.) вузької елітарної верстви як складової соціально-політичної системи, за якою закріплена можливість вибору того або іншого шляху розвитку суспільства. В підрозділі 2.1 «Політична культура владної еліти в умовах суспільно-історичної трансформації» наголошено, що кожна історична доба мала свою еліту, а тому представляється досить складним завдання простежити історичну спадковість української еліти, її політичної культури з давнини до наших днів.Узагальнюючи їх, слід зазначити, що дедалі більший вплив здобувають функціональні теорії еліт, які в цілому під поняттям «еліта» розуміють соціального субєкта, групу, члени якої кардинально впливають на характерні для тієї чи іншої системи процеси, на хід її розвитку в цілому, посідаючи при цьому чільне, порівняно з іншими членами суспільства, місце. Надзвичайно популярними є ціннісні теорії еліт, основною ідеєю яких було твердження, що для суспільства як саморегульованої системи характерне природне виділення найкоштовніших сил, здатних щонайкраще здійснювати керівництво. У дисертації розроблено комплексну концепцію формування політичної культури владної еліти, яка спирається на класичну теорію розвитку суспільства, сутність якої розкривається в процесі політологічного аналізу ролі та значення політичної культури в процесі становлення демократичного суспільства в Україні, у виявленні головних політологічних характеристик формування політичної культури владної еліти, головними з яких є національно-традиційні цінності, етико-моральний та когнітивний компоненти. Наступний висновок зводиться до того, що процес розвитку еліт у наукових концептах українських науковців має специфічні національні риси. Зважаючи на особливості історичного розвитку України, традиції, низку проблем та суперечностей, що накопичилися впродовж тривалого часу, автором запропонований набір чинників, що впливають на формування політичної культури владної еліти.