Оцінка сучасної педагогічної системи в Україні з позиції формування пізнавального інтересу, як цінної риси особистості і основи успішності. Робота педагогічного колективу навчального закладу над формуванням пізнавального інтересу в учнів середніх класів.
Аннотация к работе
Автор бере на себе сміливість говорити про пізнавальний інтерес як про одну з найважливіших умов успішності навчально-виховного процесу. Водночас автор вважає формування пізнавального інтересу першочерговою задачею педагога за принципом "зацікавити учня - значить виконати більшу частину своєї роботи", автор також вважає, що, таким чином вчитель повинен зацікавити учня або виявити і розвинути в учневі вже існуючий пізнавальний інтерес. Очевидно, що учень, який навчається, цікавлячись обєктом вивчення, навчається значно ефективніше учня, котрий, нічим не цікавлячись, просто "пережидає", "відбуває" навчання. Поширеною вчительською помилкою є зниження уваги на формування пізнавального інтересу до свого предмету чи до навчання взагалі. останнє автор вважає навіть пріоритетнішим ніж предметний інтерес, оскільки такий інтерес також сприяє розвитку навчальних навичок, тобто вміння вчитися і змінює, таким чином шлях розвитку кругозору учня з екстенсивного на інтенсивний. Замість простого емпіричного накопичення фактичних даних, учень, вдосконалюючи свої методи пізнання, накопичує факти з прискоренням, що різко підвищує ефективність роботи обох субєктів навчально-виховного процесу - як учня так і вчителя, дозволяє оптимізувати навчальні програми, прискоривши навчально-виховний процес.Інтерес до діяльності впливає не тільки на характер діяльності, але і на особистість людини. Ряд відомих українських вчених-істориків та методистів зверталися у своїх працях до проблем поглибленого вивчення історії, оновлення змісту шкільних курсів, вдосконалення методики викладання історії, а саме: інноваційні системи, технології та моделі навчання історії, педагогічні інновації навчання історії за комбінованою системою Гузика М., лабораторно-практичні роботи з історії України та ін. По-третє - має свою специфіку, яка визначається особливостями і закономірностями розвитку методики викладання історії, удосконаленням змісту, форм та методів розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі вивчення історії України." сама робота Кобаля являє собою теоретичне обґрунтування й експериментальне підтвердження доцільності впровадження в 5 класі паралельно з пропедевтичним курсом історії України курсу "Історія рідного краю" з метою підвищення ефективності роботи над розвитком пізнавальних інтересів учнів; узагальнено джерела та шляхи стимуляції розвитку пізнавальних інтересів учнів середнього шкільного віку (5-го та 7-8-х класів); описано авторську методику розвитку пізнавальних інтересів учнів середнього шкільного віку (5-го та 7-8-х класів) на уроках історії рідного краю (на матеріалі Закарпатської області). Отже, інтерес і пізнання тісно повязані між собою, і якщо пізнання в якійсь мірі можливе без інтересу, то інтерес виникає, активізується, розвивається і зникає при умові здатності людини до пізнання і внаслідок його. І для того, щоб реалізувати свій настрій та інтерес, людина намагається подолати всі перешкоди і досягти предмета свого Інтересу" Психічна природа пізнавального Інтересу дуже складна.У сучасній педагогічній науці погляди на методи формування пізнавального інтересу до історії сформувалися а наступному вигляді. Як стимул навчання, пізнавальний інтерес дозволяє з допомогою зовнішніх впливів зробити навчання привабливим, викликати увагу, активізувати мислення та емоції учнів, захопити учбовим завданням. Важливим аспектом підтримки інтересу до історії є науковість, яка доводить учню достовірність інформації. Важливим джерелом стимуляції пізнавального інтересу до історії являються відносини між учасниками учбового процесу. На практиці формування інтересу до історії часто зводитися до використання яскравих сюжетів і образів.В своїх намаганнях сформувати ситуативний інтерес, вчитель має відштовхуватися від мимовільної уваги учнів Фактори, що викликають мимовільну увагу: · інтенсивність (сила) подразника в даному випаду автор пропонує оцінити обстановку в класі. · загальна спрямованість особистості в межах уроків історії можна використати з огляду на вже існуючий досвід роботи з даними учням, тобто експлуатувати подразники, близькі до тих, які виклик мимовільну увагу цих учнів раніше. Мимовільна увага є вже в маленької дитини, але на перших етапах онтогенезу вона має хитливий і відносно вузький за обсягом характер (дитина раннього й дошкільного віку дуже швидко втрачає увагу до нового подразника, орієнтувальний рефлекс у неї швидко згасає чи гальмується появою будь-якого іншого подразника), обсяг її уваги відносно вузький і вона не може розподіляти свою увагу між декількома подразниками. Для цього автор пропонує побудувати перший урок як урок-бесіду, де вчитель буде визначати ці інтереси опитуванням учнів, тобто просить їх розказати про себе, головним чином про те, що цікавить дітей.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Розкриття теми в існуючих публікаціях
1.1 Поняття пізнавального інтересу
1.2 Робота педагогічного колективу навчального закладу над формуванням пізнавального інтересу в учнів середніх класів
Розділ 2. Оцінка сучасної педагогічної системи в Україні з позиції формування пізнавального інтересу