Особливості формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів при вивченні загальної фізики як психолого-педагогічної проблеми. Зміст і засоби формування пізнавальної мотивації студентів.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Формування пізнавальної мотивації студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення загальної фізики Робота виконана у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Захист відбудеться «29» червня 2011 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.06 у Національному педагогічному університеті імені М. П. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П.У звязку з тим, що навчальний процес з фізики в умовах вищого технічного навчального закладу має свою специфіку, виникає необхідність у спеціальному науковому дослідженні особливостей формування пізнавальної мотивації студентів. У Національній доктрині розвитку освіти України, Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», рішенні колегії Міністерства освіти і науки України від 2 квітня 2009 року «Мета реформ у вищій школі - якість і доступність», наказі Міністерства освіти і науки України від 16 жовтня 2009 року № 943 «Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи» пріоритет надається орієнтації на формування у студента таких професійних якостей, які б не лише забезпечували його ефективну діяльність, але й давали можливість постійно займатися самонавчанням, самостійно підвищувати рівень свого особистісного розвитку відповідно до потреб суспільства. Структурні та ієрархічні звязки між пізнавальними та іншими мотивами, механізми функціонування навчальної мотивації, змістові та динамічні характеристики, вікові особливості, розвиток та оптимальні умови формування пізнавальної мотивації на різних етапах навчання, мотиваційний компонент навчальної діяльності субєктів учіння та засоби його формування знайшли відображення у роботах таких вчених як А. О. Важливу роль в осмисленні проблеми пізнавальної мотивації студентів вищого технічного навчального закладу відіграли положення, які розкривають основні позиції теорії мотивації, положення про єдність динамічного і змістового аспектів мотивації, принцип активності субєкта в процесі діяльності та спілкування, положення загально-психологічної теорії діяльності, концептуальні підходи до організації навчального процесу у вищій школі, його педагогічні та психологічні основи, основні положення теорії навчальної діяльності, концепція контекстного навчання, дидактичні й методичні підходи до викладання фізики у вищих навчальних закладах, про що йдеться у працях таких зарубіжних та вітчизняних дослідників: А. М. Практична спрямованість цієї проблеми та наявність передумов для її розвязання зумовлюють актуальність теми дослідження: «Формування пізнавальної мотивації студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення загальної фізики».У першому розділі «Психолого-педагогічні основи формування пізнавальної мотивації студентів вищих навчальних закладів» проаналізовано психолого-педагогічну, науково-методичну літературу з теми дослідження; зясовано, що мотивація посідає центральне місце в структурі особистості та є основним чинником ефективності навчання; визначені основні мотиви, що впливають на навчально-виховний процес: соціальні, професійні та пізнавальні; обґрунтовано, що найвагоміший вплив на перебіг і результати навчання здійснюють пізнавальні мотиви; показано, що сукупність мотивів утворює мотиваційну сферу особистості. У другому розділі «Зміст і засоби формування пізнавальної мотивації студентів у процесі вивчення загальної фізики з елементами контекстного навчання» розроблено та теоретично обґрунтовано методичні основи контекстного навчання фізики студентів вищих технічних навчальних закладів: у процесі контекстного навчання фізики студенти залучаються до спеціально організованої діяльності, в ході якої у них виникають потреби, що забезпечують формування їх пізнавальної мотивації. Розроблено методичні підходи до впровадження контекстного навчання фізики у навчально-виховний процес вищих технічних навчальних закладів: стратегічним напрямом контекстного навчання є не збільшення обсягу навчальної інформації з фізики, а створення умов для осмислення студентом значущості одержаних знань, активного залучення його до процесу навчання фізики в цьому контексті, що в кінцевому підсумку забезпечить підвищення рівня пізнавальної мотивації; Зясовано ролі викладача у формуванні пізнавальної мотивації на лекційних заняттях з фізики: 1) оратор, який переконує аудиторію, пропагуючи фізичну науку, обґрунтовуючи фізичні теорії, спонукаючи студентів до наукового мислення, самостійності та творчості; 2) педагог, який озброєний педагогічною майстерністю, володіє дієвою методикою читання лекцій, дидактичними підходами до побудови навчального матеріалу; 3) психолог, що відчуває аудиторію в цілому та кожного студента зокрема і використовує обізнаність у психологічних питаннях для реалізації головних задач навчального процесу.