Обґрунтування організаційно-педагогічних умов та моделі технології формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу, визначення критеріїв і рівня її сформованості. Створення дидактичних комплексів занять з природничо-наукових дисциплін.
Аннотация к работе
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира ГнатюкаРобота виконана в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент ЧАЙКА Володимир Мирославович Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюка, директор Інституту педагогіки і психології. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор СТЕПАНЮК Алла Василівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач, кафедри методики викладання біології; З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м.Зростання вимог до якості підготовки фахівців з вищою, у тому числі медичною, освітою ставить перед педагогічною наукою завдання створити ефективні дидактичні системи, які базуються на застосуванні видів, технологій, форм і методів навчання, які забезпечують інтенсивне залучення студентів до процесу оволодіння системою знань, формування вмінь і навичок. Специфіка підготовки студентів у медичному коледжі обумовлена цілями й особливостями їх майбутньої професійної діяльності, необхідністю здійснювати важливі функції (узагальнювати дані про пацієнта, стан його здоровя, ставити сестринський діагноз і відповідно до нього складати план лікувальних дій і маніпуляцій, оцінювати його результати, коригувати сестринський діагноз відповідно до динаміки стану здоровя пацієнта, діяти не за шаблоном дослідження, а осмислено, аналізувати результати своєї роботи, самооцінки хворим свого стану тощо). Ефективне формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін можливе в умовах дидактичного комплексу занять, який забезпечує: - створення єдиного навчального середовища з такими видами навчально-пізнавальної діяльності студентів, які необхідні для підвищення продуктивних рівнів пізнавальної активності; Концептуальна ідея дослідження полягає у тому, що вивчення природничо-наукових дисциплін у медичному коледжі не забезпечує формування у студентів достатнього рівня пізнавальної активності. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше на основі особистісно-діяльнісного і системного підходів (моделі) розроблено і науково обґрунтовано технологію формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін (мета, завдання, зміст, принципи, стимулююча діяльність педагога, організаційно-педагогічні умови, результати навчально-пізнавальної діяльності студента), в основі якої - створення інваріантів структури дидактичного комплексу занять, який характеризується цілеспрямованістю, відносною самостійністю, цілісністю, циклічністю, керованістю; дістали подальшого розвитку організаційно-педагогічні умови формування пізнавальної активності студентів у навчальному процесі медичного коледжу (забезпечення системно-діяльнісного підходу до організації вивчення природничо-наукових дисциплін; застосування професійно-орієнтованих проблемних завдань, задач, ситуацій; запровадження елементів тьюторського та ігрового навчання, різнорівневого рейтингового контролю; забезпечення домінантної ролі практичних методів навчання у їх поєднанні з словесно-логічними та наочними способами передачі та засвоєння інформації); уточнено критерії для визначення рівнів сформованості пізнавальної активності студентів медичних ВНЗ І-ІІ рівня акредитації (цілісність, продуктивність, стійкість та професійна спрямованість пізнавальної активності).У першому розділі “Формування пізнавальної активності студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації як педагогічна проблема” проаналізовано різні підходи до визначення змісту поняття “пізнавальна активність”, виявлено її інтегративні якості у структурі навчально-пізнавальної діяльності; вивчено стан сформованості пізнавальної активності студентів медичних коледжів, зясовано причини їх недостатньої професійної підготовки. Розвиток феномена “активність” у теорії та практиці освіти має складний шлях: від активності у догматично-репродуктивній діяльності до пошуково-творчої активності. Ураховуючи особливості навчально-пізнавальної діяльності студентів медичного коледжу, під пізнавальною активністю ми розуміємо складну систему професійно-орієнтованих якостей субєкта, що інтегрує основні взаємоповязані компоненти (пізнавальний інтерес, пізнавальну ініціативу, пізнавальну самостійність, повноту та мобільність знань, навичок та вмінь) як результат прояву активності.