Проблема пізнавальних інтересів учнів у теорії і практиці навчання. Джерела інтересу особистості. Мотиви участі школярів у позакласній роботі. Дослідно-експериментальна робота з проблеми формування пізнавальних інтересів. Аналіз отриманих результатів.
Аннотация к работе
Формування пізнавальних інтересів учнів основної школи у процесі позакласної роботиАле позакласна робота, яка є сполучною ланкою між навчанням у школі та позашкільною освітою, має певні переваги у цьому напрямі: широке охоплення школярів різноманітними і цікавими формами організації дозвілля, добровільність виявлення інтересу до навчальних предметів або діяльності, повязаної з ними, задоволення інтересів учнів у галузях знань, що виходять за межі шкільної програми. Аналіз стану проблеми формування пізнавальних інтересів у позакласній роботі в психолого-педагогічній і методичній літературі показав, що вона ще не одержала належного висвітлення, розглядається епізодично, відсутній аналіз системи засобів і методів цілеспрямованого розвитку інтересів учнів. Тому виникає проблема дослідити як пізнавальний інтерес, що належить до складних феноменів, формується у позакласній роботі, з яких джерел він бере основу для свого розвитку, який характер змін інтересів школярів у різних формах позанавчальної роботи. Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що позакласна робота сприятиме успішному формуванню пізнавальних інтересів учнів за умови, якщо: у школі на основі гурткової роботи послідовно і цілеспрямовано втілюються в навчальний процес раціональні форми, методи та прийоми позакласної роботи; Пізнавальний інтерес складний, багатоаспектний і виявляється: як ефект впливу інтересу на особистість (позитивне ставлення до навчально-виховного процесу); як особисте вираження у мотиваційній сфері (потяг до знань); як якість діяльності (ставлення до змісту і процесу позакласної роботи); як формування особистості (активна пізнавальна діяльність).Пізнавальний інтерес - це емоційно усвідомлена, вибіркова спрямованість особистості, яка звернена до предмета й діяльності, повязаної з ним, що супроводжується внутрішнім задоволенням від результатів цієї діяльності. Наявність взаємозвязку між інтересом і різноманітними психологічними функціями призводить до такого висновку: якщо ми бажаємо сформувати пізнавальний інтерес, організуючи пізнавальну діяльність учнів, необхідно сформувати в них ті психологічні функції, які повязані з інтересом. Така потрійність прояву інтересу як мети, засобу і результату навчання і виховання складає головну особливість педагогічного аспекту проблеми формування пізнавальних інтересів учнів у позакласній роботі. Пізнавальний інтерес учня має предметну спрямованість, він складний і багатоаспектний і виявляється: як ефект впливу інтересу на особистість (позитивне ставлення до навчально-виховного процесу); як особистий прояв у мотиваційній сфері (потяг до знань); як якість діяльності учня (ставлення до змісту і процесу позакласної роботи); як формування особистості школяра (активна пізнавальна діяльність і спілкування з учителями, товаришами). Змістом цього етапу дослідження був формуючий експеримент, у процесі якого розвязувались такі завдання: вивчались можливості гуртків і товариств, ігор, екскурсій і туристських походів як засобів формування пізнавальних інтересів учнів; апробовувалися напрями удосконалення організаційних форм, методів і прийомів, практичної діяльності вчителя і пізнавальної діяльності учнів у системі позакласної роботи; перевірялись критерії рівнів сформованості пізнавальних інтересів учнів.