Обґрунтування засад, стосовно формування фахового потенціалу для забезпечення реалізації стратегічних цілей економічного розвитку регіону. Оцінка впливу освітньо-фахового потенціалу на інтелектуальний капітал. Чинники підвищення ефективності ОФП.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬУ нових соціально-економічних умовах саме освітньо-фаховий потенціал викликає особливий інтерес, оскільки його якість та рівень розвитку визначатиме креативну здатність та інноваційні можливості трудового потенціалу, детермінуватиме перехід до інформаційного суспільства, а, отже, формування сучасних пріоритетів розвитку суспільства та їх реалізацію. На жаль, на зламі ХХ і ХХІ ст. спостерігається погіршення кількісних та якісних характеристик трудового, у тому числі освітньо-фахового потенціалу, що посилює напругу на загальноукраїнському ринку праці, зумовлює деформації його регіональних та галузевих сегментів, активізує відтік економічно активного населення за межі країни. Сказане засвідчує про важливість виявлення проблем формування освітньо-фахового потенціалу, оцінки здобутків українського суспільства в цій сфері, окреслення основних вимог, що ставляться до майбутніх спеціалістів у найрізноманітніших видах економічної діяльності, до їх творчої орієнтації в умовах ринкової конкуренції та визначення напрямків розвитку освітньо-фахового потенціалу у найближчій та більш віддаленій перспективі. Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України: - “Дослідження економічних соціальних і правових проблем становлення соціально-орієнтованої ринкової системи в Україні”, № державної реєстрації 0101U005489 - особистий внесок автора: розроблено механізми оптимізації якості освітньо-фахового потенціалу; Метою дисертаційної роботи є розробка нового напрямку дослідження освітньо-фахового потенціалу регіону, в основі якого лежать обґрунтовані автором теоретико-методологічні та методичні засади його формування відповідно до потреб суспільства і запропоновані практичні рекомендації щодо нормативно-правового та організаційно-економічного забезпечення реалізації стратегічних цілей розвитку освітньо-фахового потенціалу в контексті стратегії регіонального соціально-економічного зростання при врахуванні глобальних та євро-інтеграційних тенденцій і сучасної соціально-економічної ситуації України.У першому розділі “Теоретичні основи визначення освітньо-фахового потенціалу регіону” досліджено місце і роль освіти у розвитку продуктивних сил регіону, окреслено методологічні підходи до підготовки фахівців у контексті розвитку економіки регіону, зокрема щодо ідентифікації інституту кваліфікованих спеціалістів як складової людських ресурсів регіону та вимог до їхньої підготовки, обґрунтовано теоретичні підходи до формування освітньо-фахового потенціалу регіону та встановлення його значення для створення вартості людського потенціалу. На основі оцінки змісту таких категорій, як “людський потенціал”, “інтелектуальний капітал”, “людський капітал”, “людські ресурси” та інших, споріднених з ними за змістом та визначення ролі освітньої складової у їх формулюванні розроблено авторське тлумачення дефініції “освітньо-фаховий потенціал”. При цьому встановлено, що зберегти і розвинути знання неможливо, якщо використовувати тільки формальне навчання без врахування особливостей розвитку освітньої складової людського потенціалу в структурі комплексного економічного та соціального взаємозвязку з іншими формами розвитку людських здібностей. Територіальні відмінності чисельності студентів вузів ІІІ-IV рівнів акредитації, які навчаються за рахунок бюджету: Автором встановлено, що в економічній сфері українського суспільства зростає роль особистісних рис, збільшується вага якісних характеристик осіб, таких, як: знання, кваліфікація, навички, особисті якості і здібності, ерудиція, активність, відповідальність, посилюється тенденція підвищення професійних вимог до всіх категорій працівників. Фаховість, освіта, кваліфікація спеціалістів - це загальні і спеціальні знання, вміння і професійні навички, стаж і виробничий досвід, і вони залежать від досягнутого рівня розвитку науки і виробництва, системи середньої, спеціальної і вищої освіти.Методика визначення структурних елементів та структури освітньо-фахового потенціалу на рівні регіону розроблена на підставі узагальнення статистичних даних про елементарні складові, які формують ОФП у регіоні, починаючи від найпростіших (дошкільна освіта) до найвищого його рівня. У третьому розділі “Особливості формування освітньо-фахового потенціалу регіону” ідентифіковано основні чинники освітньо-фахового потенціалу регіону, обґрунтовано інформаційні засоби дослідження його складових та відповідні інформаційні технології як чинники підвищення ефективності ОФП, викладено сутність та особливості експертних процедур у прийнятті рішень щодо оцінки якості ОФП, зокрема з використанням програмних засобів. Автором встановлено, що для того, щоб розробити стратегію формування освітньо-фахового потенціалу (ОФП) регіону і визначити його функції та можливості, треба ґрунтуватися на необхідному рівні економічного зростання.