Співставлення зарубіжного й вітчизняного передового педагогічного досвіду з формування особистості майбутнього фахівця-музиканта як арт-менеджера у процесі мистецької освіти. Характеристика програм з менеджменту культури, що функціонують в Україні.
Аннотация к работе
Формування особистості фахівця-музиканта як арт-менеджера: данина моді чи потреба часу?Натомість сьогодні ще не побудовано єдиного механізму формування якісних ознак сучасного лідера-управлінця у сфері культури й мистецтв як арт-менеджера, незважаючи на те, що жорсткі вимоги до його особистісних та професійних якостей демонструють важливість і нагальну потребу у впровадженні лідерства в національну систему арт-бізнесу й менеджменту. У сучасних умовах зростає увага до підбору інноваційно налаштованих керівників управлінських структур в галузі культури та мистецтва, які мають бути професійними управлінцями, яким притаманна професійна компетентність з арт-менеджменту, відповідальність, здатність і готовність до творчої й маркетингової діяльності. Майбутні фахівці сфери культури й мистецтва, набуваючи професійної компетентності арт-менеджерів, мають розуміти механізми, що управляють людською поведінкою в артосфері, плідно використовувати їх, виявляти розуміння сутності законів розвитку системи арт-індустрії, доходити до причин, що лежать в основі її змін. Через це конкретні способи управління цими діловими відносинами вивчає та відображує порівняно молода наука арт-менеджмент, яка виникнувши на стику бізнесу й мистецтва (менеджмент у сфері мистецтва), фіксує закономірності специфічної взаємодії митців та споживачів культурних продуктів у вигляді певної методології та теорії. в центрі уваги навчального процесу - мистецтво і митці («арт-менеджер починається з мистецтва»), оскільки арт-менеджери розглядаються як посередники, покликані, у першу чергу, координувати численні ресурси, необхідні для створення, підтримки та подальшого розвитку мистецьких організацій, здійснюючи посередницьку роль, як в законодавчій і політичній, так і економічній площині.