Теоретичне дослідження проблеми формування основ духовності молодших школярів у процесі навчання образотворчого мистецтва. Забезпечення в процесі навчання опори на емоційно-почуттєву сферу молодших школярів як провідну в структурі їхньої духовності.
Аннотация к работе
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукОсобливістю досліджень, присвячених педагогічному формуванню різних аспектів духовності, є те, що вони орієнтовані головним чином на учнів середнього і старшого шкільного віку, а роль і можливості етапу початкової освіти учнів у формуванні основ їхньої духовності залишаються не розкритими, зокрема в процесі образотворчої діяльності молодших школярів. Отже, виявлені суперечності, недостатній рівень теоретичної дослідженості й практичної розробленості зазначеної проблеми зумовили вибір теми дисертації “Формування основ духовності в молодших школярів у процесі навчання образотворчого мистецтва”. Виявити на підставі аналізу наукової літератури з проблеми ступінь її дослідження й обґрунтувати вихідні теоретичні положення, що розкривають основи формування духовності в молодших школярів засобами образотворчого мистецтва. Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність процесу формування основ духовності дитини в початковій школі можна підвищити, якщо у процесі навчання образотворчого мистецтва: а) здійснити структурування змісту навчання з образотворчого мистецтва на духовно-смисловій основі; б) забезпечити в процесі навчання опору на емоційно-почуттєву сферу молодших школярів як провідну в структурі їхньої духовності. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що · вперше здійснено цілісний аналіз процесу формування основ духовності молодших школярів; обґрунтовано вихідні теоретичні положення, що розкривають дидактичні засади формування основ духовності молодших школярів засобами образотворчого мистецтва; визначено і науково обґрунтовано зміст, способи й педагогічні умови формування духовності молодших школярів у процесі навчання образотворчого мистецтва, розроблено навчально-методичний комплекс з навчання образотворчого мистецтва для учнів початкової школи на духовно-смисловій основі;У першому розділі - “Теоретичні питання формування основ духовності молодших школярів у процесі навчання образотворчого мистецтва” - на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито сутність дефініцій досліджуваної проблеми, визначено особливості прояву духовності в молодших школярів, розкрито місце і роль в її формуванні образотворчої діяльності, визначено та науково обґрунтовано педагогічні умови формування основ духовності в дітей початкових класів у процесі навчання образотворчого мистецтва. Середньовічна патристична філософія Августина Блаженного і Хоми Аквінського вивчала духовність на перетині двох меж - людської і божественної, тоді як у епоху Відродження мислителі (Леонардо да Вінчі, Т.Мор, А.Данте, Р.Декарт, М.Монтень, Т.Кампанелла, М.Кузанський, Дж.Локк) розглядали духовність як синтез світу обєктивного і світу, що створюється самою людиною. Виявлено й схарактеризовано специфіку дидактичних принципів організації процесу навчання образотворчого мистецтва з метою формування основ духовності молодших школярів, а саме: культуровідповідності (людина - центр і частина культурного процесу); природовідповідності (людина - частина природи, навчати її треба відповідно до закону природи); інтеграції (людина - єдина інтеграційна “система”, що повязана з світом природи й культури); особистісного підходу в навчанні (абсолютна цінність навчання - дитина як носій унікальних, субєктивних особистісних якостей); освоєння художньої культури (людина - носій культури як активний субєкт її розвитку); системності й послідовності (людина в процесі навчання поступово піднімається з однієї сходинки на іншу); наочності (людина як природна істота формується за допомогою різних органів почуття). Теоретично обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування основ духовності школярів молодшого шкільного віку, а саме: структурування змісту навчання з образотворчого мистецтва на духовно-смисловій основі; опора на емоційно-почуттєву сферу молодших школярів як провідну в структурі їхньої духовності. У першому класі в процесі ознайомлення з образотворчим мистецтвом більше уваги приділялося спостереженню дітей за природою (модуль “Спостерігаємо за природою”), виявленню звязку між природою й образотворчим мистецтвом (модуль “Відбиття природи у видах образотворчого мистецтва”), почуттям і відносинам людини з природою (модулі “Почуття людини й природа”, “Людські відносини з природою”).Результати проведеного дослідження підтвердили основні положення, на основі яких зроблено такі висновки: 1. На основі аналізу наукової літератури розкрито філософсько-психологічні, педагогічні аспекти формування духовності особистості, що дає підстави розглядати її в особистісному (як людська особистісна характеристика) й надособистісному плані (як культурне, соціальне явище, що виражає різні типи духовної орієнтації суспільства або окремих соціальних груп).