Методичні засади забезпечення ефективного поширення сільськогосподарських знань та інформації з використанням освітнього і дорадчого потенціалу. Оцінка організаційно-економічного механізму поширення знань та інформації в аграрному секторі України.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИРобота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України. Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, академік УААН Кропивко Михайло Федорович, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» УААН, завідувач відділу організації управління. Захист відбудеться “10” березня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м.Зважаючи на це, своєчасним і необхідним є розробка та впровадження організаційно-економічного механізму інформаційного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників з використанням потенціалу аграрної освіти, науки та сільськогосподарського дорадництва, за допомогою якого система управління аграрними формуваннями функціонуватиме ефективніше за рахунок поліпшення якісних характеристик одержуваних знань та інформації для прийняття зважених рішень. Мета дисертаційного дослідження полягає в поглибленні теоретико-методологічних засад удосконалення організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації з використанням потенціалу аграрної освіти, науки і сільськогосподарського дорадництва для забезпечення інноваційного розвитку агропромислового виробництва. Для реалізації завдань дисертаційного дослідження застосовувались такі методи: абстрактно-логічний (теоретичне узагальнення та формування висновків), монографічний (вивчення форм і способів організації поширення сільськогосподарських знань та інформації), соціологічний (анкетування працівників і студентів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, наукових установ, дорадчих служб та сільськогосподарських товаровиробників України), системного аналізу (аналіз розвитку й організації системи поширення сільськогосподарських знань та інформації в Україні), розрахунково-конструктивний та порівняння (порівняння діяльності щодо поширення знань та інформації ВНЗ аграрного спрямування, установ аграрної науки та дорадчих служб), економіко-статистичний (аналіз діяльності наукових установ, вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації і дорадчих служб), графічний (аналіз статистичних та оперативних даних у графічній формі), багатофакторного порівняльного аналізу (оцінка потенціалу аграрної освіти, науки та дорадчих служб), рейтингових оцінок (визначення лідерів з вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації у залученні їх до поширення сільськогосподарських знань та інформації) й інші загальноприйняті економічні та статистичні методи. удосконалено: - концептуальні підходи до побудови системи поширення сільськогосподарських знань та інформації з використанням потенціалу аграрної освіти, науки і сільськогосподарського дорадництва, з виділенням інституту наукового (бізнес) консалтингу, як агента установ аграрної освіти і науки на інформаційному сегменті ринку інновацій, що дає можливість органічно вбудувати цю складову в інфраструктуру інноваційного ринку АПК (С.12-13); дістало подальший розвиток: - теоретико-методичні підходи до трактування організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації як системи органічно взаємоповязаних економічних, організаційних і правових форм та методів поширення сільськогосподарських знань та інформації, а також його складових: економічної, організаційної, інформаційної та законодавчо-нормативної, що дозволяє побудувати ефективну в ринкових умовах систему поширення сільськогосподарських знань та інформації (С.8);У першому розділі «Теоретико-методологічні засади функціонування організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації» розглянуто теоретичні положення й проаналізовано думки вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо визначення категорій «інформація», «знання», «організаційно-економічний механізм», обґрунтовано необхідність широкого залучення установ аграрної освіти, науки і дорадництва до поширення сільськогосподарських знань та інформації. На базі викладеного теоретичного підходу й аналізу праць вітчизняних та іноземних дослідників визначено основні напрями й акценти в діяльності установ аграрної освіти, науки і дорадчих служб у поширенні сільськогосподарських знань та інформації як інтелектуальних товарів і послуг. В результаті аналізу й узагальнення думок провідних вчених стосовно визначення організаційно-економічного механізму і враховуючи відмінності інтелектуальних товарів і послуг - знань та інформації від інших товарів, запропоновано визначити організаційно-економічний механізм поширення сільськогосподарських знань та інформації як систему органічно взаємоповязаних економічних, організаційних і правових форм та методів поширення сільськогосподарських знань та інформації.