Формування оптимальної структури координаційних здібностей у школярів 7-9 років - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спортуРобота виконана у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту. Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Приймаков Олександр Олександрович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри біології людини. Провідна організація: Харківська державна академія фізичної культури, каф. біологічних основ фізичного виховання і спорту, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту, м. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м.Процес формування довільних рухів різної координаційної структури у молодших школярів звязаний із проявами сили, швидкості, гнучкості, витривалості, розвиток яких протікає взаємозалежно. У звязку з цим, особливої актуальності набувають питання формування оптимальної структури координаційних здібностей дітей, основу якої становлять взаємозвязки рухових якостей. Линець, 1997), відзначали важливість врахування сенситивних періодів розвитку рухових якостей, гетерохронність розвитку яких обумовлена гетерохронністю морфофункціонального дозрівання систем організму, змістом і спрямованістю засобів фізичного виховання, що впливають на організм дитини. Двейрина, 2000) наголошували на необхідності диференційованого підходу при формуванні взаємозвязків рухових якостей в процесі їх розвитку у дітей різного віку. координація рух школяр фізичний виявлено, що у дітей 7-9 років з віком і під впливом фізичних вправ найвищі темпи приросту спостерігаються в координаційних здібностях та гнучкості, менші - у швидкісно-силових проявах та витривалості;Невирішеною є проблема формування структури КЗ у взаємозвязку з рівнем розвитку РЯ у молодшому шкільному віці, хоч діти 7-10 років морфофункціонально готові для виховання практично всіх якостей, реалізованих у руховій активності людини (В.С. У третьому розділі “Вікова динаміка розвитку рухових якостей, координаційних здібностей та їх взаємозвязків у дітей молодшого шкільного віку” показано, що природний процес онтогенетичного розвитку і процес фізичного виховання в середній школі, взаємодіючи, поліпшують з віком у дітей 7-9 років КЗ, швидкісно-силові якості (ШСЯ), здібності до рухових перебудов, до екстраполяції (табл.1). Діти з поганою координацією мало відрізняються за віком, добре ж координовані - виявляють перевагу управління вищих рівнів регулювання: при збереженні рівноваги у вертикальній стійці, координації ходьби за ускладнених умов, при метаннях на точність, стрибках зі скакалкою, у човниковому бігу. При цьому, значення фактору координації в загальній структурі підготовленості дітей у 8 і 9 років має більшу вагу, ніж у дітей 7 років. Якщо до експерименту розходження між КГ і ЕГ у дітей 7-9 років були несуттєвими, то після експерименту вони виявились більшою мірою у дітей 9 років, меншою - у дітей 8 років, тоді як у дітей 7 років більшість розходжень були статистично недостовірними, хоча тенденція, яка намітилася, свідчить про перевагу запропонованої програми.Природний процес онтогенетичного розвитку і процес фізичного виховання, взаємодіючи, удосконалюють рухові якості і координацію рухів: у процесі вікового розвитку в дітей 7-9 років зростають результати при виконанні стрибків у довжину з місця (на 14,7 %, P<0,01) і з розбігу (на 16,7 %, P<0,01), збільшується кількість перестрибувань (на 63,8 %, P<0,01) і зменшується кількість збоїв (на 16,8 %, P<0,01) у стрибках зі скакалкою, зменшується (на 45,4 %, P<0,01) час координаційних перебудов при виконанні човникового бігу, росте влучність метань у нерухомій цілі (на 28,2 %, P<0,01) і цілі, яка рухається (на 90,5 %, P<0,01). Діти 9 років краще, ніж діти 7-8 років, реалізують свої швидкісні і координаційні якості при виконанні швидкісно-силових вправ, краще здійснюють координаційні перебудови при рухових переключеннях у човниковому бігу, при повторному виконанні стрибків зі скакалкою. Структурно-функціональна організація фізичної підготовленості молодших школярів характеризується у дітей: 7 років - швидкісно-силовими можливостями - 31,7 %, координацією в ритмічних рухах - 14,5 %, руховими переключеннями - 11,4 %, швидкісними можливостями - 8,7 %, просторовою точністю - 7,4 %; 8 років - координацією в ритмічних рухах - 36,7 %, силовою підготовленістю - 23,8 %, швидкісно-силовими можливостями - 14,4 %, здатністю до екстраполяції - 11,0 %, просторовою точністю - 6,1 %; 9 років - швидкісно-силовими якостями - 33,0 %, координацією в ритмічних рухах - 29,2 %, взаємодією рухових якостей - 17,2 %, спритністю - 14,0 %, силовою витривалістю - 6,6 %.