Роль соціальних медіа у формуванні громадської думки, створюванні образу найбільш важливих для суспільства концептів. Аналіз образу корупції, який створюють лідери думок в українській мережі Facebook. Особливості використання поняття корупції у постах.
Аннотация к работе
ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ КОРУПЦІЇ ЛІДЕРАМИ ДУМКИ В МЕРЕЖІ FACEBOOKСоціальні медіа сьогодні слугують цифровою публічною сферою, де лідери думки посіли своє місце в процесі обміну інформацією, висловлюванням думки тощо. Аналіз того, як лідери думки представляють важливі концепти у просторі соціальних медіа, може показати репрезентацію цих концептів, понять у суспільстві взагалі. Ця стаття досліджує, як українські лідери думки згадують, використовують поняття корупції у свої постах у Facebook. За допомогою методу контент-аналізу через дослідження близько 50 акаунтів тих, хто впливає на думки українців офлайн та онлайн, перед нами постає образ найбільшої проблеми в країні, яку неможливо вирішити, адже й самі лідери думки не пропонують шляхи її подолання. Social media are considering as a digital public sphere, where citizens could freely express their opinions, share views, get latest information about actual news.Втім, на противагу телебаченню, радіо чи газеті головну роль у створенні контенту в соціальних медіа відіграють самі користувачі, відбираючи, що є цікавим, важливим, оцінюючи новини та коментуючи їх. Також лідерів думок в соціальних медіа називають «тими, хто ділиться», «тими, хто надає думки онлайн» [4, с. Деякі лідери думок за кількістю своєї аудиторії в соціальних медіа наближаються до окремої газети чи радіостанції. За теорією інформація спочатку передається від засобів масової інформації до лідерів думки, а потім від лідерів думки - до широкої аудиторії. Через це лідери думки відіграють важливу роль у дифузії інновацій, поширенні нових ідей, думок, формуванні стереотипів [9, с.Тому так важливо для тих, хто обирає для дослідження таку мережу як Facebook, ставити чітке завдання перед собою, описувати категорії даних, які потрібно зібрати для дослідження. При створенні рейтингу враховувалися потрібні нам категорії, тому список 50 лідерів думки серед користувачів українського Facebook за версією журналу «Новое время» став основою цього дослідження [17, с. Визначався і субєкт корупційної діяльності: президент, голова Верховної Ради України, премєр-міністр України, міністри, голова Служби безпеки України, голова Національного банку України, голова Рахункової палати, депутати, представники місцевого самоврядування, державні службовці та категорія «інші», до якої відносилися представники бізнесу, інших гілок влади тощо. Для того, аби обмежити аналіз безкінечного потоку даних в соціальних медіа, для дослідження були задані часові рамки у випадковому порядку - із листопада 2016 р. по лютий 2017 р. На цей період українське суспільство найбільше обговорювало наступні події, повязані з корупцією: оприлюднення електронних декларацій представниками різних гілок влади; справа із купівлею коштовної квартири народним депутатом Сергієм Лещенком, який до політики був активним антикорупціонером; дозвіл на екстрадицію бізнесмена Дмитра Фірташа, якого звинувачують у хабарництві. Такі пости стосувалися започаткування певних антикорупційних ініціатив, прикладів успішного впровадження методів боротьби з корупцією, закидів не мовчати, а боротися із корупцією, приклади перемоги над корупцією в Україні.Таким чином, в ході дослідження було виявлено, що в публікаціях лідерів думок майже відсутній позитивний, проактивний підхід до зображення корупції. Загалом, корупція згадується як найбільша, основна проблема в країні, яка збагачує тих, хто приходить до влади, унеможливлює шанси країни на розвиток, припиняє будь-які позитивні процеси. Враховуючи можливості теорії двоступеневого руху інформації, доведені можливості впливу лідерів думки на масову аудиторію, вкрай важливо в дискурсі цифрового публічного простору, змінювати конотації, підходи до зображення корупції.