Чинні принципи і задачі формування оборотних коштів промислових підприємств України; основні тенденції формування джерел та розміщення. Підходи по забезпеченню формування на промислових підприємствах оптимальних за обсягом та структурою оборотних коштів.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукНа жаль, у 1990-2000-ні роки склались небажано значні практичні та теоретичні проблеми формування та ефективного використання оборотних коштів на промислових підприємствах України, які супроводжуються уповільненням відтворювального процесу, ускладненням фінансового стану підприємств, що обумовлює залучення додаткових обсягів капіталу та значне зниження віддачі капіталу, включаючи оборотні кошти, як за продукцією, так і за прибутком. Реалізація мети дослідження обумовила постановку та вирішення таких завдань: - методологічно обгрунтувати найбільш повне тлумачення сутності та складових поняття оборотних коштів промислових підприємств, виходячи з сучасних підходів українських вчених до цього питання; Найбільш вагомі результати, що характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження, полягають у наступному: Вперше: - сформульовано сутність поняття формування оборотних коштів промислового підприємства як трьохстадійного (з виділенням стадій: залучення, розміщення, оптимізація структури) та двобічного (формування джерел оборотних коштів, або оборотних пасивів, та обсягів вкладення оборотних коштів за законодавчо встановленими напрямами, або оборотних активів) організаційно-економічного процесу. визначено, що оборотні кошти лише фінансово, грошово обслуговують кругообіг оборотного капіталу, не змінюють при цьому своєї форми, тому відсутнє теоретичне підгрунтя для характеристики руху оборотних коштів у процесі господарсько-фінансової діяльності підприємства як кругообігу вартості, а відносно нього повинно застосовуватись поняття функціонального циклу, протягом якого оборотні кошти перебувають на кожній із стадій кругообігу оборотного капіталу; Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних принципів щодо поліпшення формування оборотних коштів на промислових підприємствах, рекомендацій щодо визначення потреби у власних та позикових оборотних коштах, у обгрунтуванні методичних засад щодо забезпечення промислових підприємств оптимальними за обсягом та структурою оборотними коштами.1), що, наприклад, капіталоємність промислової продукції в Україні за сукупним капіталом була у 2004 році в 1,87 рази вищою, ніж у 1990 році, а за оборотними коштами - у 2,93 рази, а у 2005 - відповідно у 1,99 та у 3,11 рази. Вказаним аналізом було виявлено, що рівень показників капіталоємності продукції за оборотними коштами та оснащенності основного капіталу оборотними коштами значно коливаються щодо середніх рівнів цих показників у промисловості України та Одеської області. Що ж до тлумачення сутності оборотних коштів, то на основі аналізу існуючих точок зору, а також характерних рис цієї категорії, ми дійшли висновку, що оборотні кошти варто визначати як грошові кошти (фінансові ресурси), авансовані на формування оборотного капіталу підприємства на всіх стадіях його кругообігу, тобто на формування оборотних виробничих фондів та фондів обігу у їх сукупності. Обгрунтовується точка зору, що, хоча оборотні кошти кількісно відповідають оборотному капіталу, все ж таки вони докорінно відзначаються тим, що оборотні кошти - це фінансові ресурси, що призначено для обслуговування процесу створення та функціонування оборотного капіталу. На основі проведеного аналізу сутності формування оборотних коштів запропоновано визначати наступним чином: «Формування оборотних коштів підприємства - це процес утворення джерел оборотних коштів та генеруємих ними активів, що спрямовується системою відповідних принципів, методів, механізмів, які забезпечують надання у розпорядження підприємства оптимальних за обсягом та структурою оборотних коштів».Сформульовано сутність поняття формування оборотних коштів промислового підприємства як трьохстадійного (з виділенням стадій: залучення, розміщення, оптимізація структури) та двобічного (формування джерел оборотних коштів, або оборотних пасивів, та обсягів вкладення оборотних коштів за встановленими законодавчо напрямами, або оборотних активів) організаційно-економічного процесу, а також запропоновано наступне визначення поняття формування оборотних коштів: «Формування оборотних коштів підприємства - це процес утворення джерел оборотних коштів та генеруємих ними активів, що спрямовується системою відповідних принципів, методів, механізмів, які забезпечують надання у розпорядження підприємства оптимальних за обсягом та структурою оборотних коштів». Визначено, що поняття кругообігу неприйнятне відносно руху оборотних коштів у господарсько-фінансовому процесі, оскільки вони не є економічною категорією, вартість якої включається у собівартість продукції, тобто слугує для її створення, а натомість лише фінансово, грошово опосередковує, обслуговує рух вартості оборотного капіталу; тому рух оборотних коштів протягом кожного господарсько-фінансового процесу повинен кваліфікуватись як функціональний цикл, протягом якого оборотні кошти перебувають на кожній із стадій кругообігу оборотного капіталу.