Еволюція поглядів учених на джерело і зміст інтелектуального капіталу, його значення для економічного розвитку країни. Головні напрямки використання інтелектуальної власності у процесі суспільного відтворення. Суть фінансування інноваційної діяльності.
Аннотация к работе
На відміну від попереднього періоду, коли визначальними факторами розвитку були матеріально-речовинний і фінансовий капітали, інтелектуальний капітал набуває все більшого значення. Як випливає з робіт багатьох вчених-економістів, інтелектуальний капітал є стратегічним фактором економічного розвитку. Головна мета дослідження - дати характеристику головних чинників формування та раціонального використання інтелектуального капіталу, а також дослідити проблеми, які спричиняють неефективне використання даного капіталу. Основні завдання даної курсової роботи: - дослідити різні підходи до визначення сутності інтелектуального капіталу; Вагомий внесок у дослідження проблем інтелектуального капіталу, а саме у розкритті його сутності, структури, формування, розвитку та управління, зроблено у працях зарубіжних учених - Л.Інтелектуальний капітал - відносно нова категорія, активне вивчення якої почалося останнього десятиліття ХХ сторіччя. Термін "інтелектуальний капітал" було впроваджено у науковий оборот Дж. Завдяки їхнім зусиллям зявилася 1997 р. не тільки книга про інтелектуальний капітал, але і представлений 1995 р. на основі великих досліджень річний звіт щодо визначення вартості інтелектуального капіталу та етапів управління ним, а саме: - ініціації (етапи усвідомлення організацією потреби вивчення інтелектуального капіталу, виявлення та ідентифікації повязаних з цим проблем); Перш ніж досліджувати інтелектуальний капітал потрібно дати характеристику самого поняття "капітал". Інтелектуальний капітал - нагромаджена в процесі інтелектуальної діяльності сукупність знань, досвіду, навичок, здібностей і взаємовідносин, що мають економічну цінність і використовуються з метою отримання доходу.Обидва капітали виникають як результат вкладень ресурсів (грошей, матеріальних засобів, знань, кваліфікації) для виробництва товарів і послуг, приносять своєму власникові дохід, зазнають морального зносу (причому інтелектуальний капітал навіть у більшій мірі, позаяк знецінюється і програмне забезпечення, і будь-які знання), мають потребу в реновації. У той же час можна виокремити такі специфічні, відмінні риси інтелектуального капіталу: нематеріальність природи інтелектуального капіталу, через що його іноді називають невидимим активом; пріоритетна спрямованість інтелектуального капіталу на майбутнє: основа для його оцінки - це вартість, що буде створена в процесі його майбутнього використання; У сучасній економічній літературі розрізняють інтелектуальний капітал суспільства (сукупність знань, досвіду, звязків та інформації, що використовуються на рівні суспільства в цілому і є провідним чинником зростання національного доходу постіндустріального суспільства), інтелектуальний капітал окремої компанії (сукупність активів, заснованих на інтелектуальних здібностях працівників компанії, що реалізуються у процесі інноваційної діяльності та збільшують її ринкову вартість) та інтелектуальний капітал окремого індивіда. Єдиного підходу щодо визначення структури інтелектуального капіталу немає, проте більшість дослідників вважають інтелектуальний капітал системою компонентів звязаних між собою (К.-Е.На початку ХХІ ст. людство стало свідком інформаційної революції, коли на перший план вийшли такі поняття, як "інформаційне суспільство", "нова економіка", "економіка знань та інновацій", "управління знаннями", першоосновою яких є інтелект, ідеї та інновації. Жорстка світова конкуренція потребує нових ідей, високоякісної продукції, постійних інновацій, а тому без залучення інвестицій в науку не можливо вести мову про економічний розвиток, не кажучи вже про економічне лідерство. Саме наукоємні галузі економіки дозволяють державі отримувати продукцію, яка відповідає світовим стандартам, підвищують науковий потенціал і позитивно впливають на добробут країни і покращують життєвий рівень населення. На сучасному етапі розвитку інформаційні технології визначають перспективи майбутнього й утвердження нового технологічного способу виробництва, коли головним чинником трансформації суспільств є використання інтелектуального капіталу, що визначає конкурентоспроможність економічних систем і є одними із основних ресурсів розвитку. Витрати на науку становлять значні суми, що забезпечило скорочення в таких країнах низько конкурентних галузей (чорної металургії, хімічної, текстильної промисловості) і швидкий розвиток нових наукоємних виробництв, які під впливом наукових розробок відповідно до ринкового попиту стають потужними підприємствами.Таким чином, інтелектуальний капітал забезпечує понад 50% зростання національного багатства цих країн, обумовлює становлення та розвиток інтелектуальної економіки. Відсутність глобальної дієвої стратегії розвитку й упровадження результатів інтелектуальної діяльності в економіку визначає її як країну третього світу. Лише своєчасна та якісна модернізація існуючих в Україні виробничих потужностей при активній участі інтелектуального капіталу та мобілізована взаємодія всіх р
План
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи дослідження інтелектуального капіталу
1.1 Еволюція поглядів учених на джерело і зміст інтелектуального капіталу
1.2 Класифікація та структура інтелектуального капіталу
1.3 Значення інтелектуального капіталу для економічного розвитку країни
2. Проблеми і перспективи розвитку інтелектуального капіталу в Україні
2.1 Проблеми нагромадження інтелектуального капіталу
2.2 Головні напрямки використання інтелектуального капіталу у процесі суспільного відтворення