Місце педагогічної риторики у процесі формування іншомовної комунікативної культури студентів. Зміст і структура феномена "іншомовна комунікативна культура" майбутніх учителів. Педагогічні умови формування культури студентів засобом педагогічної риторики.
Аннотация к работе
ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К. Д. ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАСОБОМ ПЕДАГОГІЧНОЇ РИТОРИКИРобота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К. Д. Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент, член-кореспондент АПН України Мартинова Раїса Юріївна, Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор Скидан Сергій Олександрович, Криворізький державний економічний інститут Київського національного економічного університету, завідувач кафедри української та іноземних мов кандидат педагогічних наук, доцент Князян Маріанна Олексіївна, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, доцент кафедри педагогіки Захист дисертації відбудеться “6” лютого 2006 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К. Д. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Відсутність такого дослідження, з одного боку, а з іншого боку - необхідність у ньому, у звязку з тим, що мовлення вчителя іноземної мови повинно відповідати як сучасним мовним нормам, так і вимогам, що ставляться до культури мовленнєвої поведінки, зумовили вибір теми дослідження: “Формування іншомовної комунікативної культури майбутніх учителів засобом педагогічної риторики”. Автором досліджувалася проблема формування іншомовної комунікативної культури майбутніх учителів засобом педагогічної риторики. Мета дослідження: розробити й експериментально апробувати дидактичну модель та педагогічні умови формування іншомовної комунікативної культури майбутніх учителів засобом педагогічної риторики. Розробити й експериментально апробувати дидактичну модель формування іншомовної комунікативної культури майбутніх учителів засобом педагогічної риторики. Формування іншомовної комунікативної культури засобом педагогічної риторики у студентів-словесників буде ефективним, якщо реалізувати такі педагогічні умови: - забезпечення взаємозвязку у вивченні педагогічної риторики й англомовних спеціальних дисциплін;У першому розділі “Теоретичні засади формування іншомовної комунікативної культури” розкрито сутність понять “мовленнєва діяльність”, „іншомовна діяльність”, “комунікативна культура”, “педагогічна риторика” і “мовленнєва поведінка”, “іншомовна комунікативна культура”. Мовленнєва поведінка майбутніх викладачів передбачає формування складних мовленнєвих умінь, до яких належать: уміння започатковувати, підтримувати і завершувати спілкування; вміння проводити свою стратегічну лінію; вміння враховувати компоненти ситуації спілкування; вміння виражати основні мовленнєві функції; вміння висловлюватись: самостійно, експромтно, з урахуванням норм мовленнєвого етикету. У другому розділі “Експериментальна методика формування іншомовної комунікативної культури студентів засобом педагогічної риторики” визначено місце педагогічної риторики у процесі підготовки майбутніх учителів; подано компоненти іншомовної комунікативної культури; виявлено й охарактеризовано рівні сформованості іншомовної комунікативної культури засобом педагогічної риторики; подано теоретичне обґрунтування дидактичної моделі формування іншомовної комунікативної культури майбутніх учителів; описано експериментальну методику формування іншомовної комунікативної культури засобом педагогічної риторики; висвітлено результати констатувального і прикінцевого етапів експерименту. Відповідно до цього було виокремлено критерії і показники сформованості рівнів іншомовної комунікативної культури: 1) нормативність мовлення (показники: правильність мовлення; ситуативна доречність; логічність висловлення; точність мовлення; чистота мовлення; виразність); 2) конструктивно-прогностичний критерій (показники: вміння сформувати задум висловлення з урахуванням особливостей теми, ступеня її деталізації, обсягу, стилю і форми викладу, а також ступеня переконливості мовця; вміння реалізовувати задум висловлення з урахуванням найбільш істотних особливостей слухачів таких, як вік, зацікавленість, поінформованість, значимість теми і можливість її наступного використання, а також досвід слухачів; уміння переконливо аргументувати виклад теми; вміння добирати відповідний спосіб викладу аргументів на основі особливостей аудиторії слухачів); 3) контактно-етикетний критерій (показники: здатність дотримуватися правил етики усного мовлення таких, як прояв доброзичливого ставлення до співрозмовника, вибору теми мовної взаємодії з урахуванням її доречності, зрозумілості й інтересу для слухача; урахування порога значеннєвого сприйняття і концентрації уваги слухача; здатність дотримуватися правил етики слухання на основі прийомів рефлексивного слухання).