Вивчення психологічних особливостей учнів середнього шкільного віку. Розробка методики формування іншомовної комунікативної компетенції. Специфіка використання комплексу вправ навчання діалогічного мовлення. Розвиток вмінь учнів складати мікродіалоги.
Аннотация к работе
Стратегія навчання іноземних мов визначається потребами сучасного суспільства та рівнем розвитку лінгвістичних, психолого-педагогічних та суміжних наук. Цією стратегією є комунікативний підхід, який зумовлює практичну межу навчання і вивчення іноземних мов, а саме: оволодіння іншомовним, між культурним спілкуванням шляхом формування і розвитку вмінь та навичок діалогічного спілкування. Одним із найбільш перспективних шляхів формування іншомовної компетенції учнів на середньому етапі оволодіння англійською мовою є впровадження діалогічного навчання (мовлення), яке робить кожного учня учасником навчального процесу, дає змогу формувати знання, вміння і навички учнів. Актуальність дослідження зумовила вибір теми «Формування ішомовної компетенції учнів у діалогічному мовленні на середньому етапі оволодіння англійською мовою». Мета дослідження полягає у розробці методики формування іншомовної компетенції учнів у діалогічному мовленні на середньому етапі оволодіння англійською мовою.Більшість дослідників розглядає компетентність і як характеристику особистості, і як сукупність комунікативних, конструктивних, організаторських умінь особистості, тобто розуміють під компетентністю здатність не тільки володіти знаннями, але й потенційно бути готовим їх застосовувати у нових ситуаціях . Мовленнєва компетенція, спираючись на мовну компетенцію, охоплює систему мовленнєвих умінь (уміння вести діалог, сприймати, відтворювати і створювати усні і писемні монологічні і діалогічні висловлювання різних видів, типів, стилів і жанрів тощо), що слугуватимуть учням для спілкування в різних життєвих ситуаціях [4, с.9]. Академік А.М.Богуш [12, c.34 ] під мовленнєвою компетенцією розуміє вміння адекватно й доречно практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях (висловлювати свої думки, бажання, наміри, прохання тощо), використовувати для цього як мовні, так і позамовні та інтонаційні засоби виразності мовлення . Мовну компетенцію частіше за все трактують як “сукупність конкретних умінь, що необхідні члену мовного співтовариства для мовленнєвих контактів із іншими, а також для оволодіння мовою як навчальною дисципліною” або як “вільне висловлювання своїх бажань, намірів, а також пояснення смислу і складу своїх дій за допомогою мовних або мовленнєвих засобів [16 ], “мовні знання (лінгвістична компетенція), що формуються мимовільно, як побічний продукт діяльності, спрямований не на надбання знань про мову, а на оволодіння спонтанною практикою мовленнєвого спілкування, у процесі приладжування свого мовлення до зразків, які учень сприймає з мовлення дорослого” [7, с.89]. Наприклад, у школі напередодні уроку іноземної мови відбулися спортивні змагання - їх результати не лише можна, але й слід обговорити на уроці, якщо учні вже володіють відповідним мовним і мовленнєвим матеріалом; учень спізнився на урок - в цій ситуації має відбутися коротка розмова між учителем та учнем, до того ж виучуваною мовою [8, c.Навчання діалогічного мовлення відбувається у комплексі, що передбачає собою вправи для кожного етапу формування вмінь і навичок ведення діалогу. Існує три етапи, на яких відбувається формування вмінь і навичок діалогічного спілкування: І етап - початковий, на якому відбувається презентація матеріалу; ІІ етап - середній, на якому відбувається практика сформованих вмінь та навичок діалогічного мовлення; ІІІ етап - останній, креативний - на цьому етапі відбувається творча, самостійна робота учнів у процесі діалогічного мовлення. Власне діалог (розгорнутий діалог) складається з двох-трьох мікродіалогів. Мета другого етапу - навчити учнів обєднувати засвоєні діалогічні єдності, підтримувати бесіду, не дати їй зупинитися після першого обміну репліками. Мета вправ середнього етапу оволодіння діалогічного мовлення - навчити учнів обєднувати засвоєні ними ДЄ у мікродіалоги.Адже, як відомо з власних спостережень, у школі на уроках іноземної мови далеко не всіх умов додержуються як вчителі так і учні. Одним з головних критеріїв комунікативного підходу у навчанні є створення мовленнєвих ситуацій в процесі навчання; комунікативний підхід у навчанні забезпечує самостійну та творчу роботу учнів, а також використання мови як засобу спілкування для досягнення навчальних цілей. У першому розділі нашої роботи ми розглянули ряд теоретичних питань, які необхідно знати і застосовувати при навчанні різними шляхами діалогічного мовлення.