Шляхи розвитку машинобудівної галузі, формування стратегій вітчизняних підприємств. Основи здійснення інноваційної діяльності і державне регулювання її активізації в Україні. Розробка концептуальних основ інноваційного розвитку машинобудівних підприємств.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наукНинішня ситуація, що склалася в економіці України, характеризується тим, що за наявності в країні значних фундаментальних і технологічних заділів відбувається зниження активності інноваційної діяльності, повязаної насамперед із браком власних коштів у підприємств і обмеженістю бюджетного фінансування. Фактори першої групи створюють великі труднощі і характеризуються відсутністю власних коштів, високими кредитними ставками, недостатньою фінансовою підтримкою з боку держави, низьким платоспроможним попитом на нові продукти, високим економічним ризиком і тривалими термінами окупності нововведень. При цьому в останні роки значно збільшилася кількість публікацій, в яких інновації розглядаються як необхідний фактор розвитку національної економіки. У рамках зазначеної теми одержали подальший розвиток концептуальні основи інноваційного розвитку промислових підприємств; принципи, пріоритети і методи формування стратегії розвитку підприємства. У дисертації використано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження процесів і явищ у їх взаємозвязку і розвитку, а саме: при вивченні й узагальненні теоретико-методологічних принципів формування інноваційної стратегії використано такі методи, як діалектичний, системного підходу, аналізу і синтезу; при дослідженні тенденцій формування фінансових ресурсів і їх використання на підприємствах - методи економіко-статистичного аналізу, порівняння, угрупувань; при визначенні основних напрямів і шляхів інноваційної стратегії підприємства - методи екстраполяції.Завдяки інноваціям відбувається проникнення науки у виробництво, у методи управління, що забезпечує постійний науково-технічний розвиток. Матеріали дослідження свідчать про особливість нинішньої ситуації, яка полягає в тому, що за наявності в країні значних фундаментальних і технологічних заділів відбулося різке зниження активності інноваційної діяльності, повязане з браком власних коштів у підприємств і організацій, обмеженістю бюджетного фінансування та відтоком кваліфікованих кадрів. Усе це призводить до того, що інноваційною діяльністю, спрямованою на виробництво нових видів продукції, впровадження нових технологій, займається незначна кількість підприємств, інноваційна діяльність яких різко скоротилася. За результатами досліджень у дисертації обґрунтовано, що однією з умов розвитку підприємства є проведення внутрішньокорпоративних досліджень, яке найчастіше має на меті прискорити передачу результатів досліджень для експериментального випробування і впровадження у виробництво, оскільки в деяких випадках при високій імовірності одержання позитивного результату досліджень можливе одночасне проведення окремих етапів інноваційного циклу, не чекаючи закінчення досліджень. Організація проведення досліджень власними силами може являти собою альтернативу покупці результатів досліджень на стороні за мотивами економії витрат на такі дослідження, бажання зберегти в таємниці результати досліджень, незадоволення термінами та якістю проведення досліджень на стороні.Інноваційна політика повинна бути важливою складовою державної соціально-економічної політики з метою створення економічних, правових і організаційних умов, що забезпечують зростання конкурентоспроможності вітчизняної продукції. На рівні підприємства можна виділити декілька груп невідповідностей (протиріч), властивих інноваційному процесу, які спонукають підприємства виявляти активність в інноваційній сфері. Зміст інноваційної стратегії залежить від “якості” інновацій і повноти охоплення підприємством інноваційного процесу. Частіше ж компанії обирають стратегії, що передбачають роботу в рамках окремих етапів інноваційного циклу, зосереджуючи зусилля на окремих стадіях інноваційного процесу. З огляду на існуючі реалії, підприємства України повинні вибирати стратегії, що спираються на наявний інтелектуальний потенціал і науково-технічні ресурси.