Обґрунтування методичних засад формування і управління системою інформаційного обміну в дeржуправлінні. Умoви eфeктивнoсті функціoнування oрганів викoнавчoї влади. Мeтoди oптимізації внутрішніх інфoрмаційних пoтoків в oрганах дeржавнoгo управління.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управлінняАктуальність вирішення і складність цієї проблеми обумовлюють потребу наукового обґрунтування нової методології і методики дослідження процесів формування та розвитку систем інформаційно-аналітичного забезпечення в системі державного управління. Дисертація виконана в межах наукової теми Чернігівського державного технологічного університету “Організація регіональної системи інформаційного забезпечення”, що є складовою науково-дослідної роботи Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України “Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку” (номер державної реєстрації 0106U005193), в рамках якої дисертантом здійснено аналіз системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління, проведено моделювання її функціональних підсистем та інформаційно-аналітичного забезпечення на регіональному й місцевому рівнях, що дозволило авторові обґрунтувати теоретико-методичні засади й практичні рекомендації з удосконалення організації систем інформаційно-аналітичного забезпечення в системі державного управління. У роботі використано: історичний та логічний методи - для дослідження еволюції проблеми, місця і ролі інформаційних систем у державному управлінні, абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення й формування висновків, економіко-статистичний - для аналізу сучасного стану і тенденцій розвитку інформаційних систем у державному управлінні, методи аналізу і синтезу - для розробки моделей інформаційних систем в органах державного управління, розрахунково-конструктивний і графічний методи - для розробки основних напрямів удосконалення інформаційного забезпечення в системі державного управління. Вперше обґрунтовано методичні засади інформаційного моделювання в державному управлінні через алгоритм досліджень, який включає десять етапів аналізу інформаційної системи, що обєднані в три групи: аналіз документообігу в системі органів державного управління, аналіз інформаційної системи органів державного управління, удосконалення інформаційної системи органів державного управління. Удосконалено: - методичні підходи до визначення тенденцій розвитку систем інформаційного забезпечення органів державного управління через оцінку кількісних характеристик інформаційних потоків і масивів накопиченої інформації та проведення причинно-наслідкового аналізу інформаційних систем у структурі органів державного управління;У першому розділі “Науково-теоретичні засади інформаційного забезпечення в системі державного управління” визначено особливості розвитку державного управління в умовах інформатизації, узагальнено теоретичні основи формування інформаційних систем та моделювання інформаційних процесів у системі державного управління. Одним із напрямів цього розвитку є створення й удосконалення регіональних автоматизованих систем управління, які забезпечують інформаційну підтримку процесу прийняття управлінських рішень з використанням сучасних інформаційних технологій. На основі аналізу ролі і призначення інформаційних ресурсів та теоретичних основ інформаційних систем у державному управлінні розроблено систему принципів їх побудови (системності, інтегрованості, першого керівника, декомпозиції, сумісності, стандартизації та уніфікації, автоматизації інформаційних потоків і документообігу, автоматизації проектування), функціонування (законності, єдності, узгодженості підсистем, надійності, ефективності, інтерактивності, доступності, робастності) і розвитку (еволюційності, адаптивності, нових завдань, типізації, етапності, удосконалення структури управління, пріоритетності, збалансованості, історизму). Проведено аналіз структури зовнішніх інформаційних потоків апарату обласної державної адміністрації, який показав, що інформація надходить з джерел загальнонаціонального та місцевого рівнів. У третьому розділі “Напрями формування інформаційного забезпечення в системі державного управління” розроблено методику прогнозування зовнішніх інформаційних потоків, визначено показники функціонування інформаційних систем органів державного управління за допомогою моделей з одним і двома контурами зворотного звязку, шляхом моделювання виявлено результати розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення регіону в умовах децентралізації і деконцентрації повноважень центральних органів виконавчої влади.У дисертації наведені теоретичні положення та напрями вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо вдосконалення організації інформаційного забезпечення в системі державного управління.